Під сонцем небо - нескінченно синє..
блакить засліплює, бринить в душі струна..
від того , що довкола - серце мліє..
від того,що в середині - душа...
Я хочу спокою і сонця в теплотіні,
я хочу,щоб земля дала врожай...
не хочу я змарнілості у плині...
не хочу війон і коли кричать: "Стріляй..."
НЕ хочу я журитись повсякчасно
від того як новини шелестять...
я хочу ,щоб сади родили рясно...
я хочу миру...та вночі спокійно спать...
Невже мої такі складні бажання?
невже не буде спокою в полях?
я відганяю ці думки ..думки-страждання..
я вірю в Істину любові на вустах...
01.05.2016
