Поки Міністр і голова ОДА намагаються розверзнути сахарні вуста пана Василя і пані Наталі (див.), є пропозиція знов повернутись до питання про шкільні газети, але тепер вже зайти з іншого боку. Від натури. Тобто взяти до прикладу кілька шкіл і зазирнути в їхнє інформаційне життя.
А п'ястук до чого? Це побачимо, побачимо, до цього ще далеко, бо спочатку будуть мандри, потім громадська експертиза, а потім вже і про п'ястук. Отже, починаємо здалеку.
1. Мандрівка
Зрозуміло, що мандри будуть віртуальні, ми ж сучасні люди, епохи ковіду, хай би йому вже…
1.1 Миколаїв. Школа №26
Це шкільний сайт з запитанням про газету. Ну і Гугл-пошук підтверджує: На запит site:http://school26.edukit.mk.ua/ газета не знайдено жодного документа. Шкода.
А це шкільна Фейсбук-група з тим самим запитанням.
1.2 Миколаїв. Морський ліцей
На сайті три згадки про газету. Оця найкраща. В тому сенсі, що дає дуже вірний орієнтир: самоврядування і газета – то, як казав поет, (щоправда, про інше) то ж брати-близнюки!
В групі та сама історія, що і в 26 школі: нічого про газету. А про самоврядування?
1.3 Мелітополь. Школа №8
На сайті, на жаль, свого пошуку нема, але Гугль не дає нам загубитись: На запит site:https://osvita4.wixsite.com/znz8 газета не знайдено жодного документа.
Так, вирушаємо в групу. Бінго! А як піти далі, то побачимо і газету.
1.4 Київ. Школа №5
Сайт про газету не знає. На сторінці теж не густо.
1.5 Устивицька школа Миргородского району
Не треба додавати, що це Полтавщина? Дійсно, картина по містах може бути не така, як в селі, то на це не можна не зважити.
Сайт про газету дає одне повідомлення. А на сторінці є те, що нам треба. Щоправда, не надто актуально, але конкретно і, так би мовити, можна помацати.
Отже, тепер свої враження треба якось осмислити, систематизувати? Скажімо, у вигляді порівняння п'яти шкіл з точки зору їх готовності до запровадження шкільної газети (це, між іншим, навчальна технологія, помітили?). Адже правди ніде діти: сьогодні жодна з відвіданих шкіл нормальної сучасної газети ще не має. Може, і не хоче мати, але то вже дещо інше питання. Але от щодо осмислення: може, науково-практична конференція? Ні, громадська експертиза. Бували у такій ролі? Ну то маєте нагоду. Ні, жодних мандатів-сертифікатів не треба, хто хоче, той і експерт.
2. Громадська експертиза
Я дуже сподіваюсь, що про все це вдасться поговорити з місцевими (але не тільки) педагогами й учнями, а також батьками. І, зокрема, одержати від них оцінку рівня готовності до запровадження шкільної газети, бо як ми пересвідчились, ні в кого з п'яти її сьогодні нема. Але ж треба ще побачити себе на тлі партнерів, подивитись і оцінити, що там в них. А що в нас? Порівняльний метод наукового дослідження.
От, знаєте, раніше в деяких школах були духові оркестри. Колись давно. Хто не знає, то відголосок системи Макаренка (див.). А тепер тих оркестрів нема – і що? Нічого. Просто інші часи, може замість оркестру є театральна студія чи вокальний ансамбль. Як не реп-бригада. Так, може, і з газетою те саме? Може вона не завжди і всюди потрібна? Ну от цій конкретній українській школі потрібна, а іншій не потрібна – ми ж за творчість, проти шаблонів. То кому не цікаво, той може й не читати далі, а хто питанням цікавиться, той може не тільки дочитати до кінця, а ще і до процесу експертизи приєднатись.
І хід цього обговорення, як ви вже здогадались, буде відображений. В Учнівській журналістиці. Кожна відвідана школа має там свій власний бюлетень для голосування. Заходьте, оцінюйте, осмислюйте загальну картину, аргументуйте, як треба, питайте колег про їх оцінки - працюйте.
3. П'ястук
Ну от, нарешті дістались і анонсованого вже пункту програми.
Може, утворити отим згаданим школам певний альянс? З п'яти учасників – П'ястук. Так, задля спільного руху в бік розвитку шкільної газетної справи. Вдарити, так би мовити, по тій проблемі дружно, разом, а? Гуртом же краще.
Це зараз тільки пропозиція, запрошення. Зрозуміло, відкрите для приєднання. Бо, знаєте, хтось з запрошених не захоче, а хтось, кого ми дотепер ще і не бачили і не чули – він захоче. Ну і чудово, приймаємо всіх. Як буде не п'ять, то звісно, нічого страшного. Зрештою, потрібен один учасник, щоб можна було десь так через пару місяцв же і показати щось, правда? Ми ж не взагалі про цю проблему думаємо, а конкретно: запустити в своїй школі газету.
Але як є (чи буде) альянс (спілка, осередок, медіа-холдинг), то має ж бути якась і організація? Без сумніву, але чи варто загадувати, як ще ніхто не погодився приєднатись? Почати можна з назви… Чи логотипу.. А це вже називається концепція, то є над чим поміркувати, кому цікаво і хто налаштувався саме працювати.
За десять днів вийшло 510 переглядів і одна розмова. З чого можна зробити такі висновки:
Директор пересічної школи не хоче не тільки газети, а і будь-яких розмов на цю тему.
Потенційний ентузіаст справи не хоче виявляти ініціативу, не бажаючи ставити в опозицію адміністрації.
Все? Ні, далі буде.
