Мета:збагачувати знання учнів про Україну, історичні та культурні символи українського народу; познайомити учнів з видатними місцями України;сприяти формуванню національної свідомості, осмислення себе як частини великого українського народу; розвивати пізнавальний інтерес до історії рідного краю, мислення, пам’ять; виховувати любов до рідної Землі, почуття патріотизму, гордості за свою Батьківщину; бажання вивчати культуру рідного краю та берегти її.
Очікувані результати:
на кінець уроку учні знатимуть:
-назви обласних центрів України;
-загальні відомості та факти про Україну;
-назви музеїв України просто неба;
-загальні відомості про:
Закарпатський музей народної архітектури та побуту;
Музей народної архітектури та побуту «Шевченківський гай»;
Музей Мамаєва Слобода;
Музей народної архітектури та побуту (Пирогово);
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини;
Історико-архітектурний комплекс "Резиденція Богдана Хмельницького";
Національний заповідник «Хортиця»- Запорізьку Січ
на кінець уроку учні вмітимуть:
-називати обласні центри України;
-користуватися контурною картою;
-шукати на карті музеї України просто неба.
Матеріали та обладнання:
-буклет екскурсії;
-чарівна коробка з фотографіями дітей;
-картки для індивідуальної та групової роботи;
-паспорт для екскурсії Україною;
-відео «Загальна інформація»;
-відео «Україно, п’ю твої зіниці»
-інтерактивна карта.
Хід уроку
І.Вступ
1.Організаційна частина
Вчитель
Перше вересня – день знань
Перший дзвоник – для вітань!
Як врочисто і святково
З кожним роком - завжди ново!
На клас, на курс ти вже підріс!
Також підтвердження - твій ріст!
І відчуття є, і бажання,
А з ними разом - хвилювання
За ті знання, що є і будуть,
Студенти, школярі добудуть,
Що їх дадуть викладачі,
Шановної професії творці.
І кожен з нас цей шлях пройшов,
Одержав атестат, диплом.
Ті зерна знань дали ростки
І для майбутнього стежки…
Тамара Швець
2.Гра «Чарівний ящик»
Учні стоять в колі
1. Кожен учень підходить до коробки, дивиться всередину й каже одну хорошу річ про людину, чиє фото він бачить всередині, не відкриваючи іншим секрету, хто там. Коли діти заглядають у коробку, вони бачать там своє відображення, тобто повинні сказати щось хороше про себе.
Вчитель
-Як бачимо, усі наші учні мають безліч позитивних рис, які ви матимете можливість проявити під час нашого уроку.
Хід уроку
І.Вступ
1.Організаційна частина
Вчитель
Перше вересня – день знань
Перший дзвоник – для вітань!
Як врочисто і святково
З кожним роком - завжди ново!
На клас, на курс ти вже підріс!
Також підтвердження - твій ріст!
І відчуття є, і бажання,
А з ними разом - хвилювання
За ті знання, що є і будуть,
Студенти, школярі добудуть,
Що їх дадуть викладачі,
Шановної професії творці.
І кожен з нас цей шлях пройшов,
Одержав атестат, диплом.
Ті зерна знань дали ростки
І для майбутнього стежки…
Тамара Швець
2.Гра «Чарівний ящик»
Учні стоять в колі
1. Кожен учень підходить до коробки, дивиться всередину й каже одну хорошу річ про людину, чиє фото він бачить всередині, не відкриваючи іншим секрету, хто там. Коли діти заглядають у коробку, вони бачать там своє відображення, тобто повинні сказати щось хороше про себе.
Вчитель
-Як бачимо, усі наші учні мають безліч позитивних рис, які ви матимете можливість проявити під час нашого уроку.
ІІ. Основна частина
1.Повідомлення теми уроку
Гра «Шифрувальник» . Картка №1.
Вчитель
-Щоб дізнатися тему нашого першого уроку, розгяньте малюнки і запишіть букву, з якої починається кожне слово.
ПОДОРОЖ
2.Підготовча частина
Робота з паспортом подорожі
Вчитель
-Для будь- якої подорожі необхідно мати відповідні документи. Отож, щоб розпочати нашу подорож, заповніть власний паспорт .
3.Реклама екскурсії
Робота з буклетом.
Вчитель
-Ну що ж, напевно, вам вже дуже хочеться вирушити у мандрівку. Але куди ж ми вирушимо? Чи є таке місце, де б ви хотіли побувати?
Відповіді дітей
Вчитель
-Я впевнена, що ви обов’язково побуваєте у тих місцях, які щойно назвали. Та сьогодні ми відправимося у віртуальну подорож нашою мальовничою Україною.
Неповторна краса української землі століттями надихала на творчість, а славна історія завжди буде приводом для гордості. Унікальні звичаї, неповторна культура, працьовиті і творчі люди віками вигідно виділяли Україну поміж інших Європейських країн.
Державний кордон України – 7700 км. Площа України – 603,7 тис.км2, а це – приблизно 5,7 % всієї території Європи. Наша держава знаменита своїми родючими землями, могутньою рікою Дніпро, Карпатськими горами та відомими українськими митцями, композиторами та спортсменами. Географічне положення України дуже сприятливе для розвитку відносин як з країнами Європи, так і всього світу. Сусідами України на заході є Словаччина і Польща, на південному заході – Молдова, Угорщина та Румунія,на півночі – Білорусія, а на південному сході та сході – Російська Федерація. Південь України омивають води Азовського і Чорного морів. Державна символіка України — Прапор і Герб. Синьожовтий державний прапор символізує єдність блакитнго неба і стиглого пшеничного поля. Дніпро — головна річка країни; більш того, це третя за довжиною річка в Європі. Такі річки, як Дністер і Буг, також мають велике значення. Найбільші міста України — Київ, Харків, Львів, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Донецьк, Одеса, Миколаїв та інші. Україна — розвинена промислова і сільськогосподарська країна. Українські вчені своїми відкриттями і винаходами вносять вклад до світової науки. В України багата історична і культурна спадщина.
4.Робота з відео №1
5.Екскурсія музеями України
Закарпатський музей народної архітектури та побуту
Музей розташований в історичній частині міста, на південному схилі Замкової гори, поряд із середньовічним замком. Це один з перших музеїв просто неба в Україні, який було відкрито 27 червня 1970 р.
Планування експозиції музею співставлене з географічною картою Закарпаття. Із заходу на схід розміщені житло та садиби українців низовинних районів — долинян, етнографічних груп — лемків, бойків та гуцулів, а також по одній садибі угорського та румунського населення краю.
Кількість музейних пам'яток народної архітектури — 7 садиб, 6 житлових будівель, церква, дзвіниця, школа, кузня, млин, ступа-сукновальня, корчма.
На особливу увагу заслуговує церква з села Шелестово Мукачівського району (1777 р.) — одна з двох аутентичних лемківських церков, які збереглися на території України. Храм є зразком класичного поєднання в народній архітектурі двох стилів — шатрового і барочного.
Церква рублена з дубових брусів, покрита лемешем — гонтом. Складається з двох прямокутних зрубів. Триподільність на вівтар, наву, бабинець яскраво виражена в екстер’єрі, що підкреслюється трьома вежами. Вежі над навою і вівтарем споруджені у вигляді 5-ступінчатих шатрів, які завершуються барочними банями та голівками.
Центральне місце в інтер’єрі займає 4-ярусний іконостас, змонтований з ікон XVII–XVIII ст., які є цінними зразками народного живопису.
Експозиція музею — це нетлінні скарби матеріальної і духовної культури народу, шедеври народного зодчества — творіння умільців-теслярів, бондарів, мосяжників, гончарів, ткаль, вишивальниць — справжніх художників, які володіли вродженим хистом і фантазією.
Музей народної архітектури та побуту «Шевченківський гай»
Недалеко від центру Львова, на мальовничих пагорбах ландшафтного парку “Знесіння”, розташувався Музей народної архітектури та побуту ім. К. Шептицького, більше відомий серед львів’ян та гостей міста як Шевченківський Гай.
Музей – це поєднання минулого та майбутнього та тривкий місток у майбутнє як осередок збереження і вивчення кращих зразків народної культури, жива фіксація наших надбань, оаза особливої атмосфери національного самоусвідомлення.
Сьогодні Львівський музей просто неба налічує понад сто архітектурних експонатів, кожен із них має свою легенду, історію – це ніби сторінка місцевого літопису. У центрі Музею поруч з перлинами дерев’яного зодчества височіє кам’яна споруда – фондосховище, головне вмістилище скарбів минулого. Їх тут понад 20 тисяч: речей домашнього вжитку, виробів зі шкіри, унікальних зразків вишивки і чудової кераміки, рідкісна колекція стародруків і рукописів із 150 одиниць, вагома збірка іконопису. Над ними «чаклують» музейні реставратори, захищаючи від невблаганного впливу часу, повертають до життя твори давньоукраїнського живопису. Частими гостями тут є студенти мистецьких вузів – вивчають зразки взорів у розписі, різьбі чи вишивці. Згодом зустрічаємо цих молодих людей у сучасних вишиванках за старими мотивами на музейному святі ремесел чи на великодніх гаївках – не переривається нитка традиції.
Мамаєва Слобода
“Україна – терракозакорум” – “Україна – земля козаків”. Так сказав в середині XVII століття французький інженер-картограф Гійом ле-Васер де-Боплан. Саме тому за сім кілометрів від Хрещатикадовкруг історичного урочища, з якого бере початок легендарна річка Либідь, на території понад 9 гектарів, створено тематичний дендропарк, або ж мовою офіційних документів: куточок української природи, архітектури та побуту “Мамаєва Слобода”.
Понад триста років тому ці землі належали Михайлівському Золотоверхому монастирю. Серед діброви над витоком Либіді приблизно в тому ж самому місці, де зараз міститься “Мамаєва Слобода”, стояла монастирська пасіка з хутором та ставом.
Минуло кілька століть і знову на пагорбах довкруг витоку Либіді, розкинулись мальовничі гаї, які чагарниковим живоплотом в’юняться на луки, створюючи ландшафт з унікальним краєвидом долини, характерний для Наддніпрянщини.
У долині серед кучерявих вишневих садків, оперезаних плетеними тинами, розкинулась козацька “Слобода”. В центрі архітектурного ансамблю, що нараховує 98 об’єктів, розташовується козацька триверха дерев’яна церква в ім’я Покрова Пресвятої Богородиці із дзвіницею, подібні до тих, що вивищувались на Запорозькій Січі в часи Богдана-Зиновія Хмельницького.
Неподалік від церкви на узвищі посеред левади видно вітряк – символ мирної хліборобської України. Далі над двома покритими очеретом, лілеями та лататтям озерами розташовуються садиби титаря, козаків-джур, козацького старшини, коваля із кузнею, гончаря із гончарною майстернею, ворожки, шинок єврея-крамаря, а також пасіка та водяний млин. Садиби складаються з різних за своїм господарським призначенням споруд: це комори, льохи, клуні, возовні, а також повітки, стайні, хліви та кошари, де у природніх умовах перебувають коні, кози, гуси, качки, кури, свині, вівці, кролики і справжні сірі круторогі воли. Традиційний український краєвид доповнюється ярмарковим майданом, управою та козацькою залогою.
Об’єкти козацького селища “Мамаєва Слобода” використовуються методом відтворення живої історії, цебто максимально наближено до свого первісного функціонального призначення, а саме, для популяризації та відродження самобутніх народних традицій, звичаїв, обрядів, забутих трудових навичок та ремесел.
Музей народної архітектури та побуту (Пирогово)
Найбільший за площею музей в Україні. Головна етнографічна «скарбниця» нашої країни. Тут, на 150 га, розкинувся Музей народної архітектури та побуту - архітектурно-ландшафтний комплекс під відкритим небом, який розповідає про всі історико-етнографічних районах України. Музей в Пирогово починається... з млинів. Вітряки та храми формують образ сільського життя, створюють відчуття справжнього занурення в колорит українського села. Тут можна відчути «душу» нашого народу. Хати, найстаріша з яких належить до 1580-х років (!), наповнені зразками предметів побуту, одягом, іконами... І все це - на тлі «парку ремесел», де сучасні умільці за старими традиціями відроджують традиційні народні промисли, вкладаючи в ці історичні декорації живий дух працьовитого і веселого українського народу. У музеї представлені головні етнографічні зони України (їх шість): Полісся, Наддніпрянщина, Слобожанщина, Карпати, Поділля і Таврія. Пирогово - це величезна жива казка, де змішалися українські хати, широкі поля, тінисті стежки, млини, язичницькі кам'яні ідоли і чорні від часу православні церкви. Чудовий куточок для відпочинку на мальовничій околиці Києва.
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
Справжньою перлиною Преяслава є музейний комплекс народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, який почав створюватися у 1964 році. На території близько 30 гектарів розташовано 300 об`єктів, з них – 122 пам`ятки народної архітектури ХVІІ-ХІХ ст., в тому числі 20 дворів з хатами та господарськими будівлями, 23 різноманітні установки та майстерні, більше 20 тис. творів народного мистецтва, знарядь праці, речей побуту, зібраних в лісостеповій зоні України. Чудовою прикрасою музею є два рукотворні ставки, дендропарк з десятками тисяч дерев та кущів, дбайливо доглянуті двори та городи.
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини – перший в Україні музей просто неба. Уперше подібний музей створили у Швеції 1891 року. Для цього використали стокгольмський маєток Артура Халезіуса «Skansen». Назва маєтку стала синонімом етнографічного комплексу або музею просто неба. Тому Переяславський музей, розташований за містом, на Татарській горі, інколи називають скансеном.
Переяславський музей репрезентує українське село Середньої Наддніпрянщини 2 пол. ХІХ – поч. ХХ ст.ст.; сільські ремесла та промисли; вітряки та водяні млини; розділ ”Матеріальна культура найдавнішого часу”; 12 тематичних музеїв.
Особливістю музею є показ розвитку ремесел та основних етапів еволюції народного житла і пов’язаної з ним матеріальної і духовної культури українців.
У розділі «Матеріальна культура найдавнішого часу» відтворено розвиток житла і домашнього вогнища від періоду пізнього палеоліту до житла ХІV ст.
Серед архітектурних пам’яток є рідкісні зразки: церква Покрови Пресвятої Богородиці поч. XVII ст. та дзвіниця сер. XVIIІ ст. з Правобережної Київщини, церква св. Георгія сер. XVIIІ ст. з Переяславщини, зображена Т. Г. Шевченком на малюнку «Андруші», вишуканий мисливський будинок князя О. Горчакова, церковнопарафіяльна школа поч. ХІХ ст., лісний кордон – будинок лісної охорони кін. XІХ ст. з півдня Київського Полісся, корчма поч. ХІХ ст. з м. Переяслава, хати середняка, чинбаря, столяра, гончара, бондаря та інші із сіл Переяславщини.
У плані забудови селянської садиби 2 пол. ХІХ ст. чільне місце займає хата. В експозиції оздоблені розписами скрині, мисники, дерев’яні та глиняні миски, різьблені сволоки, божниці, речі побуту. Окрасою хати були тканини: рушники, килими, скатерті, ліжники, які надавали кожному житлу не тільки затишності, а й неповторності.
Вдало використано природний ландшафт та відтворено народні традиції озеленення дворів, вулиць, провулків, вигонів, майдану. Городи, сади, квітники, декоративні насадження надають музею переконливості, життєвості, дають повну уяву українського села ХІХ ст. Доповнюють експозицію музею-села два рукотворних озера.
У Музеї народної архітектури та побуту в окремих архітектурних пам’ятках та спеціально побудованих павільйонах створено експозиції дванадцяти тематичних музеїв, які більш поглиблено розкривають окремі теми з історії народного побуту, традицій, звичаїв та обрядів, народної творчості, землеробства, хлібопекарства, народного транспорту, розвитку науки та техніки.
Історико-архітектурний комплекс "Резиденція Богдана Хмельницького"
Комплекс відтворено з метою збереження історії і увічнення пам'яті про українське козацтво та правління великого гетьмана Богдана Хмельницького.
Комплекс входить до Національного історико-культурного заповідника “Чигирин”. На місці, де в середині XVII ст. розташовувалася гетьманська столиця, збудовано комплекс представлений відтвореними будівлями, що входили в гетьманську резиденціїю Богдана Хмельницького. Приміщення являють собою укріплені споруди гетьманського будинку, канцелярії Запорізького війська, козацької скарбниці та куреня козацької охорони. Всі споруди обнесені оборонним муром, біля входу якої розташовується вежа охорони. Резиденція містить в собі колекцію козацької зброї та одягу, значків та медалей XVII ст.
Запорізька Січ
Унікальний історико-культурний комплекс, що відтворює образ козацької столиці і атмосферу часів козацтва. Ідея створення на острові Хортиця історико-культурного комплексу, що є узагальненим образом козацьких столиць-січей XVI-XVIII століть виникла ще в 1965 році, але до самого отримання Україною статусу незалежної держави ця ідея була знехтувана з ідеологічних міркувань тих часів. Урочиста закладка комплексу відбулася 14 жовтня 2004 року. Не дивлячись на те, що немає жодного підтвердження існування січей на острові Хортиця, це живописне містечко гармонійно вписалося в навколишній природний ландшафт, що особливо яскраво підкреслює атмосферу того часу.
Історико-культурний комплекс "Запорозька Січ" став єдиним збірним образом всіх Січей, що існували за часів козацтва. Тут зібрані воєдино найцікавіші елементи архітектури, культури, побуту і життя запорозьких козаків. Також, як козацькі Січі, що існували у давнину, весь комплекс роздільний на дві частини – внутрішній Кіш – центральну частину Січі, і передмістя, що примикає до Коша, де зосереджені ремісничі і торгівельні об'єкти.
Січ на Хортиці побудована по образу справжньої Січі в декілька зменшеному масштабі, тут присутні всі елементи існуючих Січей. Довкола комплексу споруджені захисні фортифікаційні укріплення, що складаються з високого валу, глибокого рову і огорожі у вигляді дерев'яного частоколу. По периметру частоколу знаходиться три вежі – в'їзна вежа з південного боку, де знаходиться центральний вхід в комплекс, мала вежа – в східній частині Коша, звідки відкривається вид на Дніпро, і вежа-дзвіниця, яка знаходиться на межі Коша і передмістя.
Центральний вхід в комплекс приводить вас у внутрішній кіш. Праворуч від входу знаходиться пороховий льох, далі зліва направо – січова школа і два курені. В центрі Кошу знаходиться центральна площа – Майдан, центром якої є діюча церква – січовий храм Покрови Богородиці. Це - найпомітніша, найвища і найбільша споруда на Січі. Із західного боку від церкви знаходиться курінь, військова скарбниця, будинок кошового і канцелярія. Зі східного боку Майдану уздовж частоколу розташувалися пушкарня, скарбниця куреня, і три козацькі курені. На території Коша можна побачити козацькі гармати, вози і інші предмети побуту та життя козаків.
На Січі можна відвідати багато приміщень, щоб ознайомитися з видами інтер'єру і предметами побуту тих часів. З високою точністю відтворений інтер'єр військової канцелярії, будинок кошового отамана, відкритий для відвідування також і виставковий зал "Традиційні промисли запорожців", де наочно представлені такі промисли як рибальство, землеробство, тут же можна побачити предмети побуту чумаків. Зайшовши в одне з приміщень, ви зануритеся в атмосферу козацьких часів, і зможете відчути присутність історичного духу. Незабутнє враження справляє інтер'єр і атмосфера козацької церкви.
Друга частина Січі – Передмістя, складається з невеликого майданчика, на якому розташувалися грецька хатина (готель), корчма, кузня і гончарня. Тут можна побачити багато цікавого, і навіть взяти участь в житті козацького містечка.
Сьогодні історико-культурний комплекс "Запорозька Січ" – це одне з найпопулярніших місць на Хортиці серед відвідувачів. Вдало вписавшись в мальовничий ландшафт прибережної смуги острова Хортиця, це козацьке місто залишає незабутні враження завдяки унікальній атмосфері і історичному духу козацтва.
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу
1.Робота з карткою №2
-Пригадаймо назви усіх музеї України просто неба. У яких куточках України вони розміщені?
-Розглятьте фото музеїв та пригадайте в якій частині України вони розміщені.
2.Робота з інтерактивною картою
Вчитель
- Назвіть ті музеї, які сподобалися найбільше.
Відповіді дітей
3.Робота з контурною картою
Вчитель
-Розгяньте карту України. Заповніть пропуски назвами музеїв, про які ми сьогодні говорили.
IV. Рефлексія
1.Робота з паспортом подорожі
Вчитель
-У нашому паспорті залишилися незаповнені сторінки. Пригадайте усе, про що ви сьогодні дізналися і опишіть свої враження.
2.Робота з відео №2
3.Вправа"П'ять пальців"
Для цієї вправи потрібно роздати дітям чисті білі аркуші паперу. Їм необхідно
обвести свою долоньку і на кожному пальці написати короткі відповіді на
мізинець (розумова діяльність) - Які досвід і нові знання отримав (ла)?
безіменний (близькість мети) - Чи досяг (ла) поставленої мети?
середній (стан духу) - Який переважав настрій?
вказівний (послуга, допомога) – Якої допомоги потребуєш?
великий (бадьорість, фізичний стан) - Яким був фізичний стан?
