Хто потребує першої психологічної допомоги (ППД):
Дорослі та діти, які пережили психологічну травму;
Дорослі та діти, які отримали поранення в результаті катастрофи;
Дорослі, які після катастрофи не можуть потурбуватися про себе та своїх дітей;
Особи, які після пережитої катастрофи можуть нанести шкоду собі та оточуючим.
Коли надавати ППД:
ППД в першу чергу призначена для підтримки тих, хто щойно від неї постраждав. Можна надати ППД, коли вперше встановлюєш контакт з людьми, які перебувають у стані дистресу*. Зазвичай це відбувається під час або відразу після події, але іноді – через кілька днів або тижнів, в залежності від того, як довго тривала подія і наскільки травмуючою вона була.
Де надавати ППД:
ППД можна надавати у будь-якому безпечному місці – безпосередньо на місці події або в місцях надання допомоги постраждалим. Бажано намагатися надавати ППД там, де є можливість поговорити з людиною без перешкод з боку оточуючих.
Етика надання ППД:
Бути чесним з постраждалим;
Поважати думку постраждалого;
Звільнитись від власних стереотипів;
Поважати етнокультурні, гендерні особливості;
Не пропонувати жодних матеріальних благ;
Не обіцяти того чого ти не можеш виконати;
Не пропонувати допомогу насильно;
Пояснити, що допомогу можна отримати в будь який час.
ППД надають в будь якому безпечному місці
ППД не надають у присутності сторонніх осіб
Принципи екстреної психологічної допомоги:
Невідкладність. Діяти необхідно зразу ж, відповідно до конкретної ситуації. Якщо у разі гострої реакції на стрес людині вчасно надати належну підтримку і психологічну допомогу, то, за свідченнями фахівців, більшість потерпілих успішно адаптуються до пережитого і не страждатимуть від ПТСР* та супутніх розладів (залежності від психоактивних речовин, депресії, тривожних та поведінкових розладів тощо). Що більше часу пройде після травмуючої події, то більша ймовірність розвитку хронічних розладів.
Близькість допомоги до місця події. Невідкладна допомога має надаватись у звичайній для потерпілого ситуації та соціальному оточенні, що мінімізує негативні наслідки госпіталізації.
Очікування, що нормальний стан має відновитися. З постраждалими людьми необхідно спілкуватися, як із нормальними людьми, а не як із неповносправними пацієнтами. Необхідно в них підтримувати впевненість у тому, що їхній стан нормалізується.
Цілісність і простота психологічного впливу. Алгоритм допомоги має бути уніфікований – відвести постраждалого від джерела травми, забезпечити воду, їжу, відпочинок, безпечне середовище і вислухати.
Необхідно усунути чи зменшити найбільш яскравий прояв гострої реакції (наприклад, агресію, плач, істерику, шокований стан), що не дає можливості людині функціонувати. Глибша психологічна допомога за необхідності має надаватися професіоналами в безпечному місці.
Використані матеріали з вебінару за посиланням:
Це відео входить в КУРС ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ДЛЯ ОСВІТЯН «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час та після завершення воєнних дій» за посиланням: