«Правильно навчає той, хто навчає цікаво»
А. Енштейн
ХХІ століття характеризується функціонуванням інформаційного суспільства, головною рисою якого є перетворення інформації в один із головних виробничих ресурсів. Тому професійна підготовка майбутніх педагогів, їхня інформаційна культура та професійна готовність до використання інформаційних технологій вимагають особливої уваги та виступають гарантією впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у всі сфери діяльності суспільства.
Використання ІКТ в освіті потребує фундаментальної комп’ютерної підготовки, що несе в собі значний мотиваційний компонент. Комп’ютер надає викладачу можливість здійснення індивідуалізації та диференціації навчання. Сам комп’ютер виступає в ролі доброзичливого інструктора-машини. Крім того, комп’ютер гарантує конфіденційність, користувач має можливість бачити свої помилки, здійснювати відповідне їх коригування, бачити свої результати. При цьому самооцінка студента не знижується, а на заняттях створюється психологічно комфортна атмосфера. Використання комп’ютерних ІКТ забезпечує інтерактивність навчання, що здійснюється за рахунок прямого та зворотного зв’язку зі студентами, курсантами або учнями під час виконання вправ, лабораторних і практичних робіт. Ураховуючи те, що студенти самі визначають темп роботи, відкривається можливість здійснення індивідуального навчання для кожного бажаючого.
Використання ІКТ в комплекті з традиційним підручником сприяє наступному:
· забезпечує особистісно орієнтований та диференційований підхід у навчанні;
· забезпечує реалізацію інтерактивного підходу (постійне спілкування з ПК, постановка запитань, які цікавлять студента та отримання відповідей на них);
· підвищує пізнавальну активність учнів за рахунок різноманітної відео- та аудіоінформації;
· здійснює контроль завдяки тестуванню і системи запитань для самоконтролю.
Ще однією з переваг навчання з використанням засобів інформатизації називають індивідуалізацію навчання. Проте, разом із перевагами тут мають місце деякі недоліки, що пов’язані з тотальною індивідуалізацією.
Індивідуалізація зводить до мінімуму обмежене в навчальному процесі живе спілкування викладачів і студентів, пропонуючи їм спілкування у вигляді «діалогу з комп’ютером». Це призводить до того, що студенти, які активно розмовляють, надовго замовкають під час роботи із засобами ІКТ.
Вони не одержують достатньої практики діалогічного спілкування, формування та формулювання думки професійною мовою. Іншим істотним недоліком є згортання соціальних контактів, скорочення соціальної взаємодії і спілкування.
Використання інформаційних ресурсів, опублікованих у мережі Інтернет, часто призводить до негативних наслідків. Найчастіше в процесі використання таких засобів інформаційних технологій спрацьовує властивий усьому живому принцип економії сил: запозичені з мережі Інтернет готові проекти, реферати, доповіді і розв’язування завдань з підручників стали нині вже звичним фактом, що не сприяє підвищенню ефективності навчання і виховання.
Інформаційні технології можуть стати не лише потужним засобом становлення і розвитку студентів (як особи; суб’єкта пізнання, практичної діяльності, спілкування, самосвідомості), а й, навпаки, сприяти формуванню шаблонного мислення, формального і безініціативного відношення до діяльності і т.ін.
У багатьох випадках використання засобів інформатизації освіти невиправдано позбавляє студентів можливості проведення реальних дослідів своїми руками, що негативно позначається на результатах навчання.
І, нарешті, не можна забувати про те, що надмірне і не виправдане використання більшості засобів інформатизації негативно відбивається на здоров’ї всіх учасників навчального процесу.
Враховуючи всі позитивні та негативні наслідки використання інформаційно-комунікаційних засобів зробити висновок, що вони є ефективними за умови поєднання з традиційними методами та сприяють якісному формуванню вмінь та навичок.