Перехідний вік - річ індивідуальна, але він однаково складний як для дівчаток, так і для хлопчиків. Зазвичай слухняні діти у віці 12-14 років раптом стають грубими, іноді невихованими, закритими, занадто збудженими або навпаки - апатичними.
Підлітковий вік – це нормативна криза у розвитку особистості, під час якої з'являються шалені навантаження на організм дітей.
Підлітки змінюються не тільки фізіологічно, й психологічно. Хлопці та дівчата проявляють більше зацікавленості у стосунках між собою, адже їхнє тіло змінюється для виконання репродуктивних завдань. На тлі гормональних зсувів, а також нестабільного дозрівання психіки, підлітки можуть ставати агресивнішими чи навпаки сором’язливішими, в їхньому життєвому світі з’являється екзистенційна проблематика. Насамперед, теми смерті й самотності. Крім того, це період максималізму. Підлітки усе переживають яскраво та глибоко: якщо це хвилювання - то до депресії, якщо кохання - то до найбільшої прихильності тощо. Крім того, дівчата і хлопці стають критичніше ставитися до навколишніх та до самих себе.Це проявляється у тому, що вони можуть заперечувати обмеження та правила.
Підлітки тестують свої здатності, випробовують себе на міцність, придатність для світу дорослих (досить часті спроби вживати алкоголь, палити, вживати наркотичні засоби). Хтось занурюється у віртуальні світи книг чи ігор, аутизується, щоб не переживати страх виключення з групи. Або навпаки підлітки гуртуються. Часто в таких групах виникають критерії, за якими вони оцінюють своїх та не-своїх, вимірюють рівень "крутості". Звідси, наприклад, тенденції до булінгу.
Варто зазначити, що оцінювання з боку референтних груп набуває великого значення для підлітків, адже формується ідентичність і постійне коригування образу "Я".
Перехідний вік у дівчаток
Перехідний вік у дівчаток починається у 10-12, 12-14 років і триває близько п'яти-шести. Загалом, це індивідуально і залежить від конституції дівчинки, фізичного та психологічного розвитку.
Один з перших етапів перехідного віку починається із фізіологічних змін: тіло поступово набуває жіночних рис - починають з'являтися груди, а стегна стають більш округлими. У дівчаток починається менструація - цей етап багато з них переживають дуже емоційно. Таким чином важливо, аби мама про це поговорила з донькою заздалегідь.
Вік 14-16 років характеризується швидким ростом, але не всі частини тіла ростуть з однаковою швидкістю, а тому фігура може бути непропорційною. Утім за рік-два гормональний шторм вирівнюється, змінюється психологічний стан і дівчата стають жіночними.
Крім фізіологічних змін, цей період характеризується і психологічними. Часто перепади настрою зумовлені саме у змінах в організмі. Агресія, апатія, імпульсивність - це нормальні симптоми перехідного віку. Тому батькам не варто лаяти чи ображатися на дочку, адже часто їй самій незрозуміло, що з нею відбувається.
Перехідний вік у хлопчиків
У хлопчиків симптоми перехідного віку з'являються у 10-13 років, це також індивідуально - як і у дівчаток. До слова, його ще називають пубертатним періодом. Пов'язано це з тим, що у хлопчиків починається статеве дозрівання.
Під час так званого першого етапу підлітки можуть трохи набрати у вазі, адже таким чином організм накопичує сили для подальшого розвитку. Ближче до 14-річного віку вони починають швидко рости, розвиваються кістки і м'язи. Пубертатний період характеризується тим, що на тілі починає рости волосся, "ламається" голос, розвиваються статеві органи. Крім того, через "стрибок" гормонів може з'являтися вугровий висип.
Останній-постпубертатний період характерізуется насамперед появою потягу до протилежної статі і усвідомленням власного сексуального початку.
У хлопців формується характерний "чоловічий" голос і стає чітко видно кадик - щитовидний хрящ у гортані.
Як і у дівчаток, у хлопців також часто і швидко змінюється настрій: з'являється агресивність, грубість, невихованість. Утім, варто зазначити, що саме нестабільність гормонів впливає на нестабільність емоцій.
Як спілкуватися з підлітком в перехідному віці.
Конструктивне спілкування в родині може допомагати підлітку переживати такі трансформації. Щирі розмови потрібні не тільки донькам і синам, а й батькам.
Доволі часто підлітки соромляться приходити до батьків щодо інтимних питань, але й батькам не завжди легко їх коментувати. Знайдіть посередника – фільм чи книгу, ролик у YouTube допоможуть розпочати розмову: доповніть історію власним досвідом. Так ваша дитина розумітиме, що ви теж через щось подібне проходили, що це можна пережити. Чіткі межі у домовленостях мають обов’язково доповнюватися підтримкою: інформувати та розширювати уявлення підлітка про його можливості; приймати та розділяти його емоційні стани; запевняти, що підліток має достатньо ресурсів для зіткнення з проблемами та їх подолання; обговорювати вибір підлітка, навіть якщо він не підходить чи не подобається батькам, спільно шукати більш вдале рішення.
Як батькам пережити перехідний вік.
Як батькам дівчат, так і хлопців не просто пережити період перехідного віку.
Батьківські переживання та тривогу слід втамовувати розмовами зі своєю дитиною: знайомтеся з новою нею – розгубленою, пихатою чи пригніченою. Ці стани та емоції змінюються, а батьківське завдання - це витримувати, бути стабільним.Психологічні кордони мають бути чіткими і зрозумілими. Мають діяти відповідальні домовленості – не виконав обіцяне, маєш компенсувати. Батьки мають дотримуватися цього так само. Важливо вчити дитину на своєму прикладі, а не на словах.
Витримувати емоційні перепади та почасти необдумані, імпульсивні вчинки підлітків – дуже непросте завдання для батьків, але з ним потрібно впоратися.
Самим батькам треба турбуватися і про себе – більше відпочивати від батьківської ролі, вчитися віддавати більше відповідальності дитині, яка дорослішає. Потрібно радитися з нею, довіряти їй, культивувати щиру розмову як найліпший спосіб обходитися зі складними життєвими ситуаціями.
Перехідний вік у дівчаток та хлопців проходять усі: хтось легше, хтось важче – тут все індивідуально. Важливо, аби протягом цього важкого для підлітків періоду між дітьми і батьками вибудувалися довірчі стосунки. Адже саме від батьківської допомоги і підтримки залежить те, як у доньки чи сина мине цей етап їхнього життя.
За матеріалами кандидатки психологічних наук, практичної психологині Марини Дворник
