Педагогічна ситуація — це фрагмент педагогічної діяльності, що містить суперечності між досягнутим і бажаним рівнями вихованості учнів і колективу.
Головне правило розв’язання педагогічної ситуації — в результаті має бути збережене фізичне та психічне здоров’я всіх її учасників.
Чинники, які слід брати до уваги при розв’язанні педагогічної ситуації : - Вікові психологічні особливості дитини мають бути визначальними при розв’язанні проблеми. Так, молодші школярі, на відміну від учнів інших вікових груп, швидше забувають про конфлікти, легше перемикають увагу на інші види діяльності.
- Рішення щодо проблеми слід приймати з дотриманням норм педагогічної етики, лаконічно формулюючи звертання до учнів. -Розв’язуючи ситуацію, не можна вдаватися до таких дій:
- знижувати оцінку за роботу на уроці через погану поведінку (у критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів немає зазначеного критерію!);
- без вагомої причини записувати у щоденник зауваження, викликати представників адміністрації школи до класу чи відводити учнів до керівництва школи, демонструючи свою неспроможність самостійно розв’язати проблему;
- виставляти учня за двері під час навчального процесу (педагог повсякчас відповідає за життя та здоров’я дитини).
- Вихід із ситуації має бути прийнятним для всіх її учасників. -Розв’язання проблеми має сприяти згуртуванню колективу на всіх рівнях: учнів, їхніх батьків, педагогічних працівників та ін.
Шляхи розв’язання педагогічних ситуацій
Було б помилкою вважати, що педагогічна ситуація завжди пов’язана з конфліктом. Так, типовим для освітнього процесу випадком є падіння посеред уроку ручки на підлогу. Тут немає конфлікту, але є ситуація. Або ж учень після багатьох навчальних невдач уперше отримав 12 балів. Яка ж це проблема? Це — ситуація успіху! Вчителю початкової школи необхідно навчитися аналізувати всі педагогічні обставини (проблемні — щоб запобігати їх повторенню, ситуації успіху — щоб відтворювати їх знову й знову). Під час пошуку розв’язання педагогічної ситуації важливо дотримуватися певного алгоритму дій.
Узагальнений алгоритм розв’язання педагогічної ситуації
1. Первинний аналіз змісту педагогічної ситуації:
а) виокремлення ситуаційної проблеми;
б) формулювання первинного ситуаційного завдання;
в) формулювання вторинного ситуаційного завдання.
2. Прийняття рішення — розв’язання ситуаційних завдань (формулювання стратегічного, або масштабного, ситуаційного завдання — аналіз прийнятого рішення).
Формулюючи первинне і вторинне ситуаційні завдання, педагог має прийняти негайне рішення (“тут і зараз”). Коли ж ідеться про стратегічне, або масштабне, завдання, необхідно продумати дії, які допоможуть уникнути подібної проблеми у майбутньому.
Наприклад
Першокласник Сергійко проходив біля підвіконня і ненавмисно зачепив одягом кактус. Рослина упала на підлогу, і риночка розбилася. Хлопчик розплакався.
У процесі первинного аналізу цієї ситуації необхідно:
а) виокремити ситуаційну проблему (хлопчик, що плаче через розбиту риночку);
б) сформулювати первинне педагогічне завдання (заспокоїти хлопчика, перевіривши, чи немає в нього ушкоджень);
в) сформулювати вторинне ситуаційне завдання (забрати з підлоги кактус та рештки вазона, щоб ніщо не перешкоджало педагогічному процесу).
Як результат аналізу ситуації треба сформулювати стратегічне ситуаційне завдання. У даному випадку їх також буде два:
- знайти спосіб пересадити кактус;
- вирішити питання розташування кімнатних рослин у класі, адже такі рослини як кактус не повинні стояти на шляху руху дітей.
На прийняття рішення також може впливати суб’єктивний чинник (додаткові обставини), які на перший погляд є незначущими. Важливо, аби педагог був здатний передбачити додаткові обставини, що можуть вплинути на розвиток ситуації.