Дорого дня усім!!! Сьогодні ми розглянемо тему: «Педагогічна діяльність вихователя – це театр одного актора».
Актор – майстер перевтілення, виконавець ролей в театрі та кіно.
Перше, що нам спадає на думку: «До чого актор до вихователя?», «Місце актора в театрі та кіно!».
Але й педагогічну діяльність педагога можна віднести з театром одного актора.
Творчість вихователя - це здатність винаходити в процесі повсякденної професійної діяльності щось нове, комбінувати й видозмінювати, адаптувати відоме до вікових та індивідуальних особливостей кожної дитини. Гнучкість у виборі адекватних засобів впливу на малюка. Пошук нестандартних способів розв'язання освітніх завдань. Оригінальне доцільне застосування засобів стимулювання творчої ініціативи вихованців та їхньої пізнавальної активності.
Адже творчість це є важливим елементом у особистості вихователя. Це пов’язано з тим, що у дітей дошкільного віку провідна діяльність є гра, яку потрібно розробити, щоб вона мала сюрпризний момент та правильно, творчо підібрані матеріали до неї та інше.
Система К.С. Станіславського, яка розглядає органічну природу театральної творчості через природу людини-творця, актора, вперше розв'язується питання свідомого оволодіння підсвідомим, довільним процесом творчості, виявом таланту особистості в діяльності.
Система К. С. Станіславського містить 5 принципів, які можуть бути застосовані у процесі виховання педагогом:
1) принцип життєвої правди;
2) принцип ідейної спрямованості. Вчення про надзавдання;
3) принцип дії - підґрунтя переживання і матеріалу для творчості;
4) принцип органічності творчості;
5) принцип творчого перевтілення в образ.
Кожний із зазначених театральних принципів знаходить своє відображення у практичній діяльності як актора, так і педагога.
На останок пропоную розглянути спільні та відмінні ознаки педагогічної та театралізованої діяльності:
Дякую за увагу!!!
