Землі на Тернопільщині повсюдно пронизані дивовижними кам’яними лабіринтами: глибокими і довгими, заплутаними ходами. Вічна темрява, тиша і спокій, стережуть який сотні вартових – летючих мишей. Які лише вдають, що засинають, повиснувши з вкритих різнобарвними кристалами стелях.
Більшість з цих печер утворились сотні тисяч, а то й мільйони років тому.
Колись тут добували гіпс і перемелювали його у млині. Звідси й назва. Печера Млинки відома насамперед не розмірами, а своєю неповторною красою.
Це найдовша горизонтальна гіпсова печера України (протяжність ходів – близько 40 кілометрів). Тут досі не проведено штучного освітлення, та ніхто і не спішить це робити. Адже у своїй незайманій природі печера досі зберігає дивовижну первозданну красу. Від найменшого світла стіни виблискують кришталем. Білосніжними, сірими, коричневими кристалами вторинного гіпсу.
Тут часто проводять регіональні та всеукраїнські змагання зі спелеології.