Печера Угринська була відкрита майже випадково. На горі неподалік від села добували гіпс на борошно для будівельних робіт. Одно разу робітники в гіпсовій породі пробили невеличкий отвір, але не стали його розширювати. Але ним зацікавився вчитель місцевої школи, який у 1934 році самотужки його розкопав й побачив великий підземний зал, який нині служить входом до печери.
Ще 2 роки її ходи розчищали, але вже з 1935 в Угринській почали проводити офіційні екскурсії за платними квитками, а для відгуків туристів навіть завели спеціальну книгу. Спершу відома частина печери була невеликою — лише 428 метрів, але пізніше спелеологи розвідали нові ходи й відкрили так званий Північний район, що складається переважно з тісних лазів.
Найбільший зал Угринської зветься Вестибюлем й має площу приблизно у 100 квадратних метрів — тобто він доволі тісний, як й всі інші зали. Галереї, з поміж яких найбільша Бригантина, видовжені й невисокі. В західному та північному районі можна побачити гіпсові кристали. Наразі загальна довжина печери складає трішки більше 2 км. Відвідати її можна й самостійно, але без відповідного досвіду в деяких районах може бути небезпечно.
