Страдецька або Страдчанська печера — то древній печерний монастир, заснований приблизно у XI столітті двома київськими монахами. Він згадується ще в Іпатіївському списку, як Печера Домажирова. В період татаро-монгольської навали печери служили за прихисток й звичайним людям. У XV столітті поверх печерного монастиря влаштували Страдецьку Печерну Лавру. Ще раніше невеличку церкву звели під землею.
Страдчанська печера — це 270-метрова галерея у висоту людського зросту. Від неї в боки відходить декілька ходів, що служили монахам за келії. Декілька десятиліть тому відновили підземну церкву й далі неї відвідувачів зазвичай не пускають, бо печера стає затісною. Існує думка, що насправді вона набагато довша й колись пов’язувалась довгим ходом з іншим печерним монастирем. Вхід до Страдчанської печери вільний, всередині сухо й безпечно, але немає світла, тому не зайвим буде ліхтарик.
