Паска у Горенці
І сонце піднімається так само,
І ранок починається без змін,
Проте чому сумні очі у мами
І сам у двір не може вийти син?
Безкрає небо теж блакитне зранку,
Вовтузяться кумедні горобці.
Бабуся вже не має дому й ганку,
Але в дворі пече паскИ в печі.
Хоч знову ріже тишу звук сирени,
Хто - в укритті, у кого - дві стіни,
Та йде Великдень, бабця похрещЕна,
Тож мусить бути паска на столі.
Орда може спалити наші хати,
Будинки відбудуєм із розрух,
Та український дух їй не здолати
Й не зрозуміти, що то значить "дух".
Авторка: Ольга Марчук
Світлина: з мережі Інтернет
