ПАРАГРИП – гостра вірусна інфекція з інтоксикацією та ураженням верхніх дихальних шляхів, вибірково – гортані.
Збудник - парагрипозний вірус. Був вперше виділений у 1954 р.
Джерело інфекції – хвора людина.
Шлях поширення – повітряно-крапляний.
Парагрипом хворіють навіть новонароджені і діти перших місяців життя. Антигенна стабільність вірусів парагрипу запобігає його епідеміям.
Патогенез . Розмножується головним чином у клітинах епітелію верхніх дихальних шляхів. Локалізація – вибірково- нижні відділи дихальних шляхів, бронхіоли, альвеоли. Гіперемія і набряк слизової гортані призводить до крупу ( стеноз гортані).
Інкубаційний період –3-4 дні.
Симптоматика : хвороба починається повільно, головний біль з локалізацією у лобній долі, рідше – у ділянці скроні або очних яблуках.
Закладений ніс, болі у горлі; з першого дня із носа – сірозні або гнойні виділення. Ринорея, більша, ніж при грипі. З першого дня – кашель, грубий, лаючий. Охриплість або сипливість голосу. Блідість шкіри, слизова оболонка носа гіперимована і набрякла.
Ускладнення : круп ( набряк гортані).
Профілактика:
1.Ізоляція хворого
2.Стимулятори інтерферону ( 1 раз у тиждень) або лейкоцитарний інтерферон ( 3-4 рази в день)
3.Дорослим – змазувати носові ходи оксаліновою маззю.
