Пані Осінь в картатій спідниці
має очі, як чай з мигдалЮ,
чорно-сині, як джем із чорниці,
і зелені, як трави в раЮ...
І вуста, мов суниці спізнілі,
гірко -тéрпкі, як сік горобин,
наче вишні зі смаком ванілі,
наче спалах кривавих жоржин.
Ну, а коси! Окрема балада...
Розкіш золота і куркуми.
То багрянців шалені каскади,
де гуляють приблудні вітри.
Де колишуться верес і м'ята,
де сивіє полин поміж трав.
Де жевріє стеблина цибата
серед теплих вечірніх заграв.
Пані Осінь в спідниці картатій,
чи у сукні зі шлейфом шовкòвим,
чи в жупані і в хустці строкатій.
Кожен бачить своє. Виняткове...
13.09.2022
Людмила Галінська
