Побачила, що сьогодні День художника - і в душі загорівся теплий вогник. Я не художник. Але дуже люблю малювати. Люблю творчість в будь-якому її прояві. Саме тому і вишиваю, і ріжу клаптики, і освоюю петриківський розпис. Напевно, це гени, адже і мій тато з дитинства тягнувся до малювання.
...Післявоєнні важкі роки. Його батько пропав без вісті в перші дні війни. Мати працювала всю війну на військовому заводі в тилу. Через 2 роки після війни маленький Володя вслід за старшим братом йде до школи. Грошей немає. А йому ну дуже хочеться малювати!
Одного разу ноги самі привели його до художньої студії. Вчитель - наставник приймав на заняття всіх. І почались уроки. Щось виходило, щось ні. Але це були найщасливіші часи в житті дитини. Мрія малювати поселилась в серці на все життя. І хай не склалось з художнім училищем, адже довелось швидше йти працювати на завод, щоб матері стало легше, зато любов до малювання і здобуті вміння вели по життю. Тато працював художником-оформлювачем на одній із шахт в Донецькій області, там же в порядку шефської допомоги місту вони з іншими художниками оформлювали лікарні, дитячі садочки, і навіть в якихось радгоспах працювали пензлями. Він освоїв чеканку, лив скульптури, робив барельєфи, весь час щось читав, вивчав, пробував. Ніколи не забуду, як зацікавлено і захоплено він розглядав товсті і начебто лаковані сторінки журналу "Художник", який купував, коли вже міг собі дозволити. Для нього це було цінністю. Я не розбиралась в мистецтві, але, бачачи, як захоплює мистецтво тата, намагалась вдивитись, відчути, побачити... Він розповідав мені про відомі картини, художників, різні стилі малювання; від нього я дізналась про мариністів і княжну Тараканову, про баталії і перспективу...
Згадую, як вже на пенсії він змайстрував просте пристосування, щоб різати струмом пенопласт, і нарізав купу маленьких будівельних матеріалів, з яких потім ми разом склали чудовий храм по старій фотографії. Таке не забудеться ніколи.
І хай за життя мій батько не досяг ніяких великих вершин в малюванні, для мене він найсправжнісінький художник! Бо він любив мистецтво всім серцем і запалив вогник любові і в моїй душі. ( фото з художньої майстерні)
Пам'яті мого тата присвячується...
