Пагін : листок

Листок — це бiчна частина пагона, якiй властивий обмежений рiст.

Листок виконує такi функцiї:

Фотосинтез

Газообмiн (дихання)

Транспiрацiя (випаровування)

Вегетативне розмноження.

Листок складається з листкової пластинки, до основних функцiй якої належать фотосинтез, газообмiн i транспiрацiя, та основи – мiсця, в якому листок приєднується до стебла. Мiж листковою пластинкою та основою може бути черешок, як на малюнку. Черешок регулює положення листка у просторi. Якщо черешка немає, такий листок називається сидячим. Сидячi листки наявнi, наприклад, в гвоздики, кукурудзи та пшеницi.

У листках наявнi жилки – пучки судин i волокон, якi виступають на листковiй пластинцi та виконують транспортну та опорну функцiї.

Iнколи бiля основи листка наявнi прилистки – невеликi бiчнi вирости. Вони виконують рiзнi функцiї у рiзних рослин. Наприклад, у бобових прилистки великi та беруть участь у фотосинтезi й транспiрацiї, а в бiлої акацiї – колючi, та виконують захисну функцiю.

Узагальнити зовнiшню будову листка можна таким чином:

Залежно вiд зовнiшньої будови, розрiзняють складнi та простi листки.

Прості листки — це листки, в яких на одному черешку розташовується лише одна листкова пластинка, навiть глибоко розсiчена.

Складні листки— це листки, в яких на одному черешку наявнi кiлька пластинок.

Основнi типи складних листкiв

Жилкування — це порядок розташування жилок на листковiй пластинцi.

Листкорозміщення — це порядок розташування листкiв на стеблi.

№1 Зверху та знизу листок вкритий тонким шаром безбарвної покривної тканини – шкiрки (або епiдерми) Зазвичай на шкiрцi наявний шар кутикули, утвореної з кутину (жироподiбної речовини), яка захищає листок вiд коливань температури, проникнення шкiдникiв або збудникiв iнфекцiй. В епiдермi наявнi продихи – це структури, якi побудованi з двох бобоподiбних клiтин, що мiстять багато хлоропластiв i можуть змiнювати свою форму. Змiнюючи форму, клiтини розширюють або звужують продихову щiлину. Продихи забезпечують процеси газообмiну та транспiрацiї.

№2 Пiд епiдермою розташований мезофiл, тобто м’якуш листка. Вiн утворений основною тканиною – паренхiмою. Зверху основна тканина стовпчаста. ЇЇ клiтини щiльно прилягають одна до одної. Вони багатi на хлоропласти, а отже, в них активно вiдбувається фотосинтез. Знизу паренхiма губчаста. Мiж клiтинами цiєї тканини наявнi великi мiжклiтинники. Тут також вiдбувається фотосинтез, але не так iнтенсивно, як у стовпчастiй паренхiмi. №3 У листку наявна жилка. Волокна знаходяться внизу жилки та виконують опорну функцiю. Над ними знаходяться ситоподiбнi трубки, а над ситоподiбними трубками – судини.

Розрiзняють листопаднi та вiчнозеленi рослини.

Листопадні рослини — це тi, якi перебувають якийсь час у безлистому станi.

У вічнозелених рослин листки теж опадають, однак не одночасно, завдяки чому вони не перебувають у безлистому станi.

Листопад вiдбувається внаслiдок старiння листка. Пiгмент хлорофiл руйнується, iншi пiгменти – каротиноїди та антоцiани, якi надають листку осiннього забарвлення – жовтого, червоного тощо, накопичуються.

Основна функцiя листопаду – це зменшення витрат води. Взимку процес надходження води до рослинного органiзму сповiльнюється, тому рослини скидають листки. У пустелях же листопад вiдбувається влiтку, аби зменшити витрати води у посушливий перiод.