Презентація доступна за посиланням:
Оцінювання англійської мови в НУШ.pptx
Вступ
Про що ця презентація і для кого вона
Ця презентація — методичний супровід для вчителів англійської мови, які працюють у Новій українській школі. Її мета — не переказати нормативні документи, а допомогти вчителю «зрозуміти логіку оновленої системи оцінювання» станом на 17 жовтня 2026 року й перевести її в практичні дії на уроці.
Матеріал орієнтований насамперед на вчителів 5–9 класів, де бальна шкала вже застосовується в поточному й підсумковому оцінюванні, але буде корисним і вчителям початкової школи, які працюють із вербальною та рівневою шкалами. Презентація також стане в пригоді заступникам директора, керівникам методичних об’єднань і членам педагогічної ради, які ухвалюють локальні рішення про критерії, шкали й процедури оцінювання.
Чому це питання актуальне саме зараз
У 2026 році відбулися суттєві зміни в нормативній базі оцінювання. З 2026/2027 навчального року в 1–9 класах діє наказ МОН №722 від 04.05.2026, який задає систему й загальні критерії. Для 5–9 класів з 01.09.2026 запроваджено нові Рекомендації за наказом №1427 від 14.08.2026, а попередній наказ №1093 скасовано. Одночасно змінюються підходи до фіксації результатів: за семестр виставляється одна оцінка з предмета, а позначати групи результатів у журналі більше не обов’язково.
Ці зміни часто сприймаються як «спрощення». Насправді йдеться про інший акцент: менше формальних записів — більше прозорості, зрозумілих критеріїв і якісного зворотного зв’язку. Саме тому вчителю важливо не просто знати номери наказів, а вміти читати 12-бальну шкалу через рівні, показники й описи досягнень.
Що ви отримаєте з цього матеріалу
Презентація послідовно відповідає на кілька практичних запитань:
- які нормативні документи діють у 2026 році й що саме змінилося;
- які шкали застосовуються в 1–2, 3–4 і 5–12 класах;
- як співвідносяться чотири рівні та дванадцять балів;
- чим відрізняються формувальне, поточне, підсумкове оцінювання й ДПА;
- як формується тематична, семестрова й річна оцінка;
- які п’ять показників загальних критеріїв допомагають пояснити бал;
- що саме оцінювати з англійської мови — аудіювання, говоріння, читання й письмо;
- як діяти в особливих випадках і яких типових помилок уникати.
Як користуватися презентацією
Слайди задумані як «резюме», а не як повний текст доповіді. До кожного слайда подано розширений коментар, який можна використати для усного пояснення, методичного повідомлення на засіданні методичного об’єднання, педраді або як роздатковий матеріал. Якщо часу обмаль, достатньо пройтися слайдами й озвучити ключові тези; якщо потрібне глибше опрацювання — використовуйте текстові коментарі до кожного слайда.
Матеріал варто адаптувати до локальних умов: рішень педагогічної ради, критеріїв закладу, правил переведення шкал і процедур для особливих випадків. Презентація не замінює нормативні документи й не встановлює нових норм — вона допомагає зорієнтуватися в них і підготувати власні методичні рішення.
Важливе застереження
Це «методичне узагальнення» на основі презентації станом на 17.10.2026, а не офіційний нормативний документ. У разі розбіжностей пріоритет мають накази МОН №722 від 04.05.2026 і №1427 від 14.08.2026, додаток до наказу №722, а також критерії та рішення вашого закладу освіти. Перед публікацією або використанням матеріалу варто звірити актуальність примірної форми свідоцтва досягнень, наявність галузевих критеріїв у закладі та локальні процедури оцінювання.
З чого почнемо
Далі — коротке резюме головних змін, хронологія документів і практичні орієнтири для вчителя англійської мови. Мета — щоб після перегляду ви могли впевнено відповісти на три запитання: «що я оцінюю, за якими критеріями і як пояснюю свій бал учневі та батькам».
Слайд 1. Система оцінювання англійської мови в НУШ
Сьогодні ми розберемо не просто перелік змін, а логіку нової системи оцінювання англійської мови в НУШ станом на 17 жовтня 2026 року. На слайді — два ключові нормативні орієнтири: наказ МОН №722 від 04.05.2026, який задає систему й загальні критерії, і наказ №1427 від 14.08.2026, який запровадив нові Рекомендації для 5–9 класів. Важливо зрозуміти не лише «що змінилося», а й як тепер читати 12-бальну шкалу: не як механічне віднімання балів за помилки, а як визначення рівня досягнення очікуваних результатів за чіткими показниками. Презентація є методичним узагальненням; якщо виникає спірне питання, учитель має звірятися з текстом наказів, додатком до №722 і рішеннями свого закладу.
Слайд 2. Головне за хвилину
Цей слайд — своєрідне резюме всієї доповіді. Перше: з 2026/2027 навчального року в 1–9 класах діє наказ №722, який дає загальну систему й критерії оцінювання. Окремо для 5–9 класів з 01.09.2026 діють нові Рекомендації за наказом №1427, а попередній наказ №1093 скасовано. Друге: бальна шкала 1–12 застосовується не з першого класу, а з 5 року навчання. У 1–2 класах працює лише вербальна шкала, у 3–4 — вербальна та рівнева. Третє: відбувається спрощення фіксації результатів — за семестр виставляється одна оцінка з предмета, а позначати групи результатів ГР1–ГР4 в журналі більше не обов’язково. Але це не означає, що оцінювання стало менш вимогливим: навпаки, зростає значення заздалегідь відомих критеріїв, зрозумілого зворотного зв’язку й оцінювання вміння застосовувати знання.
Слайд 3. Хронологія документів
Хронологія допомагає побачити, що ми перебуваємо в перехідному періоді. Наказ №1222 від 21.08.2013 містив орієнтовні вимоги, але вони не застосовуються до 5–9 класів. Наказ №1093 від 02.08.2024, який був основою Рекомендацій 2024 року, визнано таким, що втратив чинність. Натомість наказ №722 від 04.05.2026 дав систему й загальні критерії; він зареєстрований 24.06.2026, а зміни до нього внесені наказом №1001 від 29.06.2026. Далі — наказ №1427 від 14.08.2026, який запровадив нові Рекомендації для 5–9 класів і діє з 01.09.2026. Окремо зверніть увагу на 01.10.2026: це строк розроблення примірної форми свідоцтва досягнень для 5–9 класів. І на 01.07.2028: тоді втрачають чинність критерії 2011 року за наказом №329. Практичний висновок: учителю треба орієнтуватися на нові накази, але обов’язково перевіряти, які саме локальні документи й перехідні рішення ухвалив заклад.
Слайд 4. Було і стало
Тут важливо пояснити не окремі рядки таблиці, а суть змін. У 2024 році ми мали Рекомендації за наказом №1093 і досить детальну фіксацію за групами результатів. У 2026 році №1093 скасовано, діє №1427. Групи результатів ГР1–ГР4 не зникли як педагогічний орієнтир, але позначати їх у журналі не обов’язково; їх можна використовувати як робочий інструмент для планування й аналізу. Замість окремих семестрових оцінок за кожною групою тепер виставляється одна оцінка з предмета або інтегрованого курсу. Шкала: у поточному й підсумковому оцінюванні застосовується бальна шкала 1–12; заклад може мати власну шкалу, але з чіткими правилами переведення. Свідоцтво досягнень: МОН розробляє оновлену форму, тому не варто передчасно спиратися на старий зразок. І дуже важливо: Державний стандарт, компетентнісний підхід, очікувані результати навчання й академічна свобода вчителя не змінилися. Змінилася радше процедура фіксації й акценти в поясненні оцінки.
Слайд 5. Шкали за роками навчання
Цей слайд варто пояснити через поширений міф: нібито 12 балів діють з першого класу. Насправді бальна шкала застосовується з 5 року навчання. У 1–2 класах використовується вербальна шкала — і для формувального, і для поточного, і для підсумкового оцінювання. У 3–4 класах формувальне оцінювання вербальне, поточне може бути вербальним або рівневим, а підсумкове — рівневе. З 5 року навчання формувальне може бути вербальним, рівневим або бальним, але в підсумкове воно не входить. Поточне й підсумкове — бальні, 1–12. Окремо поясніть дихотомічну шкалу «зараховано / незараховано»: вона допускається за рішенням педагогічної ради для окремих предметів, але це саме виняток, а не загальна норма. Практично це означає, що вчитель англійської в 5–9 класах має працювати з балами, але пояснювати їх через рівні й показники, а не лише через відсоток виконаних завдань.
Слайд 6. Чотири рівні та дванадцять балів
12-бальна шкала не існує сама по собі: вона накладається на чотири рівні. Початковий рівень, 1–3 бали, означає, що учневі потрібна істотна підтримка для досягнення результатів навчання. Середній, 4–6, — ситуативна підтримка. Достатній, 7–9, — учень має посутні успіхи. Високий, 10–12, — значні успіхи. Важливо не перетворювати ці рівні на ярлики. Коректніше говорити не «слабкий учень», а «на цьому етапі учень потребує істотної підтримки в такому-то вмінні». Для вчителя англійської це означає: оцінка має супроводжуватися зрозумілим описом, що саме учень уже може, а що ще потребує відпрацювання. Наприклад, у говорінні учень може відтворювати окремі фрази за зразком, але ще не підтримує діалог — це різні рівні й різні потреби в підтримці.
Слайд 7. Види оцінювання
Дуже важливо розрізняти види оцінювання за метою. Формувальне оцінювання потрібне, щоб відстежити динаміку й навчальні потреби учня. Воно може бути вчительським, самооцінюванням і взаємооцінюванням, але не входить у підсумкове. Поточне оцінювання перевіряє відповідність результатів очікуваним; воно виставляється за критеріями, але не обов’язково на кожному уроці. Підсумкове оцінювання порівнює досягнення з очікуваними результатами й буває тематичним, семестровим і річним. ДПА підтверджує відповідність стандарту після завершення рівня освіти; для 9 класу формат ЗНО планується з 2029 року. Практичний акцент: якщо вчитель використовує формувальні записи, їх не можна автоматично переносити в підсумкову оцінку. Формувальне — це про зворотний зв’язок і корекцію, а не про «накопичення балів».
Слайд 8. Як формується оцінка
Логіка формування оцінки йде від поточних до річних. Поточні оцінки виставляються за тему, модуль чи розділ, але не на кожному уроці. Тематична оцінка може бути визначена одним із трьох способів: узагальненням поточних оцінок; оцінкою за підсумкову тематичну роботу; або поєднанням поточних оцінок і оцінки за підсумкову роботу. Семестрова оцінка — це одна оцінка з предмета, яка виводиться з тематичних чи поточних за середнім арифметичним або за іншим підходом, визначеним закладом. Річна — середнє арифметичне семестрових або інший підхід закладу. Наголосіть: «інший підхід» має бути не усною домовленістю, а зрозумілим і прозорим правилом закладу. І ще одне: якщо вчитель обрав один спосіб визначення тематичної, він має послідовно його застосовувати й пояснювати учням.
Слайд 9. П’ять показників загальних критеріїв
П’ять показників — це не п’ять окремих оцінок, а п’ять «лінз», через які ми дивимося на досягнення учня. Когнітивні процеси описують рух від сприймання й відтворення до аналізу, узагальнення та оцінювання інформації. Навчальна діяльність — від простих завдань за зразком до дослідницьких і творчих. Рівень самостійності — від участі лише з учителем до самостійних дій у нестандартних ситуаціях і співпраці в групі. Комунікація та взаємодія — від уникання комунікації до ініціювання, обстоювання ідей і посередництва; саме на цьому показнику 12 балів пов’язані з роллю посередника. Частота вияву вмінь — від окремих випадків до системного вияву в типових і нетипових ситуаціях. Практично це допомагає вчителю пояснити оцінку: не просто «7 балів», а «7 балів, бо учень знаходить потрібну інформацію, зіставляє її за заданою ознакою, але ще потребує опосередкованої допомоги в узагальненні».
Слайд 10. Компетентнісний підхід на практиці
Компетентнісний підхід означає, що ми оцінюємо не механічне відтворення правил, а здатність застосовувати знання в практичній ситуації. Тому вчитель має добирати практико-орієнтовані завдання, дивитися на ступінь оволодіння вмінням, а не на кількість помилок, залучати учнів до само- та взаємооцінювання й оцінювати лише за чіткими, заздалегідь відомими критеріями. Наскрізні вміння — читання з розумінням, критичне й системне мислення, співпраця з іншими, розв’язування проблем — враховуються разом із предметними результатами. Для англійської мови це означає: завдання має вимагати не просто «вставити слово», а зрозуміти ситуацію, дібрати відповідну стратегію, взаємодіяти з іншими, аргументувати. Наприклад, у діалозі оцінюється не лише правильність форм, а й уміння підтримати розмову, уточнити, відреагувати. Поведінка, дисциплінованість чи старанність не є підставою для оцінки.
Слайд 11. Що саме оцінюємо з англійської мови
З англійської мови ми оцінюємо чотири види діяльності. Аудіювання — це сприймання на слух, рецептивна діяльність. Читання — зорове сприймання, також рецептивна діяльність. Говоріння — усне продукування і взаємодія, тобто продуктивна й інтерактивна діяльність. Письмо — писемне продукування і взаємодія. Програма комунікативна, наголошує на взаємопов’язаності видів діяльності й відповідає контексту Загальноєвропейських рекомендацій, CEFR. Практичний висновок: не можна зводити оцінювання лише до письмових тестів. Якщо ми перевіряємо лише читання й письмо, то говоріння й аудіювання фактично випадають з оцінювання. Для англійської мови важливо балансувати рецептивні й продуктивні види, а також окремо дивитися на взаємодію, а не лише на монолог.
Слайд 12. Загальні критерії: 5 показників і 4 рівні
Цю таблицю не варто зачитувати повністю; важливо пояснити її логіку. На початковому рівні учень переважно розпізнає, відтворює за зразком, працює лише за участі вчителя, уникає комунікації, виявляє вміння в окремих випадках. На середньому — відтворює основне, застосовує з допомогою чи під керівництвом учителя, комунікує за ініціативою інших, епізодично. На достатньому — зіставляє, порівнює, аналізує, виконує дослідницькі завдання з відомими способами, працює з опосередкованою допомогою, долучається й аргументує, постійно виявляє вміння в типових ситуаціях. На високому — узагальнює й оцінює інформацію, виконує дослідницькі й творчі завдання, організовує співпрацю, ініціює й обстоює ідеї, системно виявляє вміння в типових і нетипових ситуаціях. Ця таблиця потрібна для узгодженості оцінювання між учителями: щоб «8 балів» в одного вчителя й в іншого означали приблизно однаковий рівень досягнення.
Слайд 13. Чим відрізняються бали всередині рівня
Усередині кожного рівня є нижній, середній і верхній бал. Це допомагає зробити оцінку точнішою. Наприклад, початковий рівень: 1 бал — учень сприймає, відповідає із суттєвими помилками; 2 — розпізнає частину інформації; 3 — відтворює частину за зразком. Середній: 4 — відтворює основну інформацію; 5 — застосовує, формулює окремі запитання; 6 — застосовує, формулює уточнювальні запитання. Достатній: 7 — знаходить потрібну інформацію, перетворює за зразком; 8 — зіставляє й порівнює за заданою ознакою; 9 — аналізує інформацію з різних джерел. Високий: 10 — узагальнює інформацію з різних джерел; 11 — оцінює інформацію за наданими критеріями; 12 — оцінює інформацію з різних джерел. Для вчителя це означає: різниця між 7 і 8 не в кількості помилок, а в тому, чи учень лише знаходить інформацію, чи вже зіставляє й порівнює її. Різниця між 11 і 12 — чи оцінює за наданими критеріями, чи самостійно працює з різними джерелами.
Слайд 14. Види діяльності та інструменти
Цей слайд показує, які інструменти доречні для кожного виду діяльності. В аудіюванні спостерігаємо розуміння змісту й деталей усного тексту; інструменти — вибір відповіді, відповідність, заповнення пропусків. У читанні — розуміння прочитаного, пошук потрібної інформації; інструменти — запитання до тексту, порядок подій, добір заголовків. У говорінні-монолозі — зв’язне висловлювання за темою; інструменти — монолог за планом, опис зображення, відеовідповідь. У говорінні-діалозі — взаємодія в парі, уточнення, підтримка розмови; інструменти — рольова гра, інтерв’ю, парна бесіда за чек-листом. У письмі — створення тексту: повідомлення, лист, опис; інструменти — електронний лист, коротка стаття, мініпроєкт за рубрикою. Важливе застереження: приклади завдань та інструментів у презентації є авторськими/ілюстративними, а методична основа — наказ МОН №722, розділ VI, п. 2. Тобто вчитель має право добирати інструменти, але вони мають відповідати критеріям і очікуваним результатам.
Слайд 15. Самонавчання та навчання з учителем
Цей слайд показує розподіл ролей. З учителем учень отримує зрозумілі цілі, знайомство з критеріями заздалегідь і своєчасний зворотний зв’язок. Самостійно учень може працювати через самооцінювання за критеріями, взаємооцінювання в парах і групах, індивідуальні консультації. Але індивідуальні консультації оцінюються лише формувально. Це пов’язано з показником «самостійність»: за додатком до наказу №722 він зростає від участі лише з учителем до самостійних дій у нестандартних ситуаціях. Тобто самонавчання не можна автоматично перетворювати на підсумкові бали; його зручно відстежувати формувально, щоб бачити динаміку. Практично: навчіть учнів користуватися критеріями до виконання завдання, а не лише після виставлення оцінки. Тоді самооцінювання стане інструментом навчання, а не формальністю.
Слайд 16. Особливі випадки
Оцінювання має враховувати особливі умови. Для учнів з особливими освітніми потребами загальні критерії можна адаптувати з урахуванням індивідуального навчального плану. Для учнів, які навчаються за кордоном, і для територій бойових дій допускається шкала «зараховано / незараховано». Для дистанційної форми заклад може розробити адаптовані критерії; форми оцінювання реалізують з ІКТ. Якщо учень вибуває, оцінювання можна провести достроково; процедуру визначає заклад освіти. Окремо — умови виконання: учитель наперед називає джерела, допомогу, співпрацю, цифрові інструменти й ШІ. Несамостійне виконання вважається невиконаним. І публічність: критерії закладу публікують на сайті не пізніше ніж через 10 робочих днів після затвердження. Практичний висновок: усі адаптації й винятки мають бути не «на словах», а зафіксовані в локальних процедурах.
Слайд 17. Типові помилки в оцінюванні
Цей слайд варто проговорити як «чого не робити». Перша помилка — оцінювати за кількість помилок. Наказ №722 вимагає дивитися на ступінь оволодіння вмінням, а не на механічний підрахунок помилок. Друга — переносити формувальні записи в підсумок; формувальне оцінювання не враховується в підсумковому. Третя — не повідомляти критерії заздалегідь; справедливе оцінювання спирається на заздалегідь відомі критерії. Четверта — оцінювати за поведінку чи старанність; поведінка, дисциплінованість, старанність і темп роботи не є підставою для оцінки. П’ята — використовувати лише письмові тести; тоді говоріння й взаємодія залишаються поза оцінюванням. Останній пункт у презентації позначено як інференс, тобто методичне узагальнення, а не дослівна норма наказу. Але практично це справді поширена проблема: учителю зручно перевіряти тести, і саме тому потрібно свідомо планувати оцінювання говоріння.
Слайд 18. Факти, інференси, припущення
Перед публікацією або використанням матеріалів важливо розділяти факти, інференси й те, що ще треба звірити. Факти — це дати, номери й зміст наказів №722 і №1427; шкали, рівні, співвідношення балів; описи 1–12 балів за п’ятьма показниками з додатка до №722. Інференси — це приклади завдань та інструментів для англійської, розподіл видів діяльності за показниками, типові помилки вчителів. Їх можна використовувати як методичні рекомендації, але не як текст наказу. Звірити перед публікацією варто посібник «Як оцінювати в НУШ?» для мовно-літературної галузі; чи є галузеві критерії — у №1427 їх немає, їх розробляє заклад; чи вийшла примірна форма свідоцтва досягнень; і які саме критерії та рішення ухвалив ваш заклад. Це допомагає не видавати методичне узагальнення за офіційну норму.
Слайд 19. Джерела
Останній слайд — джерела, за якими варто звірятися. Основні — наказ МОН №722 від 04.05.2026 і наказ №1427 від 14.08.2026. Також варто використовувати повідомлення МОН від 18.08.2026 про спрощення процедур оцінювання в базовій школі, додаток до наказу №722, наказ МОН №1597 від 09.12.2025 про ДПА у форматі ЗНО й модельну навчальну програму «Іноземна мова. 5–9 класи». Але джерела — це не лише посилання; це нагадування, що вчитель має перевіряти актуальність локальних документів закладу. Підсумкова думка: у 2026 році система оцінювання стає простішою у фіксації, але вимогливішою до прозорості критеріїв, якості зворотного зв’язку й оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності. Саме це і є головним практичним завданням для вчителя англійської мови.
Висновок для вчителів
Оновлена система оцінювання англійської мови в НУШ 2026 року — це не «скасування оцінок» і не «спрощення до формальності». Це перехід до простішої фіксації результатів і водночас до вимогливішого, прозорішого оцінювання за критеріями. Головне для вчителя — не запам’ятати окремі цифри, а зрозуміти логіку: оцінюємо рівень оволодіння вмінням, а не кількість помилок; спираємося на заздалегідь відомі критерії; формувальне оцінювання не переносимо в підсумок; оцінюємо всі чотири види мовленнєвої діяльності.
Що змінюється практично
- У 1–2 класах працює лише вербальна шкала; у 3–4 — вербальна та рівнева; бальна шкала 1–12 застосовується з 5 року навчання.
- За семестр виставляється одна оцінка з предмета, а не окремі оцінки за ГР1–ГР4.
- Групи результатів можна використовувати як робочий інструмент, але позначати їх у журналі не обов’язково.
- Формувальне оцінювання — для динаміки й підтримки учня; у підсумкове воно не входить.
- Поточні, тематичні, семестрові й річні оцінки мають бути послідовними та зрозумілими учням.
- Критерії закладу мають бути публічними — не пізніше ніж через 10 робочих днів після затвердження.
Що залишається незмінним
Державний стандарт, компетентнісний підхід, очікувані результати навчання й академічна свобода вчителя. Тому вчитель англійської мови не втрачає права добирати завдання й інструменти, але має робити це відповідно до критеріїв і пояснювати їх учням заздалегідь.
Практичний алгоритм для вчителя
1. Перевірте локальні документи закладу: критерії, правила переведення шкал, процедури для особливих випадків.
2. Повідомляйте критерії до виконання завдання, а не після виставлення оцінки.
3. Плануйте формувальне оцінювання окремо від підсумкового.
4. Оцінюйте аудіювання, читання, говоріння й письмо — не зводьте все до тестів.
5. Пояснюйте бал через рівень і показники: що учень уже може, що ще потребує підтримки.
6. Не оцінюйте поведінку, старанність або темп роботи.
7. Для особливих випадків фіксуйте адаптації та процедури, а не домовляйтеся «на словах».
Головний висновок
Система 2026 року стає «простішою у фіксації, але вимогливішою до прозорості». Учитель англійської має не просто виставити бал, а пояснити, який рівень мовленнєвої діяльності продемонстрував учень і якої підтримки він потребує далі. Саме це є практичним сенсом оновлення: менше формальних записів — більше зрозумілого зворотного зв’язку й справедливого оцінювання за критеріями.
«Застереження:» це методичний висновок на основі презентації, а не офіційний нормативний документ. У разі розбіжностей пріоритет мають накази МОН №722 і №1427, додаток до №722 та рішення вашого закладу освіти.
