Опубліковано 2 січня 2022 о 19:24
1 0

От думають люди,що їсти,що пити, Чи встигли усіх на свята запросити...

Світлана Дубницька

От думають люди,що їсти,що пити,

Чи встигли усіх на свята запросити,

Чи добра ковбаска,горілка,торти,

Про що, мій солдате, замріявся ти?

Напевне,щоб теж все смачненьке було!

Чи просто,щоб там,хоч на мить повезло!

Щоб кава чи чай без піску..і тривог!

І пекло на Сході,закінчив вже Бог!

Салюти у небо,не треба я прошу!

Ви гляньте на хлопця,на ту важку ношу!

Він в берцях холодних ночує у полі!

Ми п"ємо шампанське,і їжі доволі!

А він..я не знаю,чи снідав,чи встиг!

Бо біг рятувати,молився як міг!

Мороз все тріщав,відморожував руки..

Салюти смертельні,не спиняться су..и!

Я знаю,що свято,що радість усім!

Хай Боже дитятко освятить ваш дім!

Із келихом повним, за щастя до дна!!

Та дійсність болюча,на Сході-війна...

І всі українці,почуйте солдат!

Повірте,їм також, бажається свят!

Коли на Різдво,ми чекаємо див,

Молімось за хлопця,що й чаю,не пив...