Особливості технік
Основою для виготовлення темарі слугує кулька. Раніше основу виготовляли зі старого кімоно, порізаного смужками й обтягнутого нитками. Іноді в середину кульки поміщали маленький дзвоник, щоб під час гри дітям було веселіше бавитися. Але сьогодні сучасні майстри для створення вишитих темарі все більш використовують спеціальні пінопластові кульки. На готову кульку наносять розмітку для майбутнього малюнку за допомогою стрічок або булавок. Найпоширенішим візерунком у вишивці темарі є геометричне зображення «кику» або хризантеми. Адже в Японії цю квітку вважають символом Сонця, а її популярність в орнаменті пояснюється простотою виконання.
Для створення картин кінусайга в Японії за основу брали дерев’яну дощечку з надрізами, відповідними до малюнку. У техніці кінусайга нарізані шовкові клаптики кімоно між собою не зшиваються, вони заправляються вручну у прорізи, створюючи кольорову композицію.
Сучасні майстрині використовують техніку кінусайга для створення декоративних кульок. За основу беруть нарізані заготівлі бажаної форми з товстого пінопласту. Для круглої форми виробу переважно обирають трикотаж або оксамит – тканину, яка максимально обгорне округлості виробу. Деякі майстри прикріплюють клаптики до заготівель за допомогою клею, а також оздоблюють готовий виріб мереживом або золотою ниткою. Це надає кулькам особливої святковості.
