Осене, благаю, стань моїм кутюрʼє,
Створи для мене одяг найгарніший.
Із листя мідного поший мені пальто,
Щоб легким сяйвом вигравало урочисто.
Я хочу щоб пошила декольте,
А крапелька дощу йому всміхалася.
А ще потрібно листячко руде,
Щоб сукня шелестіла і гойдалися.
З серпанків будуть довгі рукава,
Щоб прикривали руки від холодних ранків.
А з дощику хай буде бахрома,
Блищать на сукні і оздоблювати планку.
І комірець із айстр, останніх променистих,
Щоб захищав від смутку і жалю.
Збирає, осінь залишки листочків багрянистих
І в ательє без поспіху летить.
18. 10. 2025
Людмила Корнюшенко
