ОСІННЯ КАЗКА
На землю тихо опустилась осінь,
Немов художник, що малює світ.
Ступає легко по стежинах боса,
Міняє зелень на пожовклий оксамит.
Вкриває клен багрянцем урочисто,
А листя падає, кружляючи до ніг.
Воно і мідне і багряно - золотисте,
Мов килим, що укрив весь світ.
Прозоре небо враз здається нижче,
А у повітрі задзвенів кришталь.
Співає вітер пісню і у полі свище,
А сонце світить та не палко так.
Є в цій красі і сум і радість дивна,
Мелодія природи неземна,
Осіння казка, ти така чарівна!
І серед всіх, байдужих тут немає.
17.10.2025
Людмила Корнюшенко
