Без рук, без ніг, на гору побіг.
Рукавом махнув — дерево зігнув.
(Вітер)
Вкриває землю й океан,
А називається...
(Туман)
Листя жовте облетіло,
Парки та сади укрило.
Та поглянь на гілочки,
Що горять, немов свічки…
Восени зачервоніла
Рясно-рясно…
(Горобина)
В теплий дощик народився,
Парасолькою накрився,
Може б з лісу пострибав,
Якби другу ногу мав!
(Гриб)
Коли нема — чекають,
Коли прийду — тікають.
(Дощ)
Повідайте, діти, хто те добре знає,
Яке коротке літо восени буває?
(Бабине літо)
Сидить — зеленіє,
Падає — жовтіє,
Лежить — чорніє.
(Листя)
На городі восени
Лежать жовті кабани,
Прив’язані за хвости,
Щоб не здумали втекти.
(Гарбузи)
То чорна, то сива
По небі ходила;
Набив її вітер —
Сльози розпустила.
(Хмара і дощ)
З гілки стриб на іншу гілку,
Рудохвоста скаче бджілка.
На сосні збирає шишки,
Смачні кедрові горішки.
У дупло в казковий вечір
Стука, грюка холоднеча.
Там лузає вона шишку.
Хто впізна руденьку…
(Білку)
