Осінь і Жінка…Які вони схожі!
Часом серйозні, часом погожі,
Часом знічев’я заллються сльозами,
Стишиться кожна перед образами.
Осінь і Жінка – в них пасмо за вушком,
Зліплять обидві з квіток капелюшка,
Кожна з нічого змайструє салатку,
Кожна хизується шармом, порядком.
Осінь і Жінка вранці і ввечір
Запросто вчинять бешкет, колотнечу,
Кожна по-своєму буде права:
Бабине літо – болить голова…
Осінь і Жінка - яскраві та здібні,
Лісом, корицею пахнуть подібно,
Всім вони знані й такі загадкові,
І феєрично звабливі, казкові.
Осінь і Жінка – в них суть промениста,
Стильні обидві і люблять намисто,
Під мирним сонцем – обидві веселі,
А по дощі виглядають веселку…
Леся Дмитерко
25.10.2022
