Крокує Осінь по дощах,
на пару з дядьком Листопадом.
Калюж налúло -- просто жах!
В кав'ярні пахне шоколадом.
Какао варять -- вже пора,
утік в кущі сезон "мохіто".
Чекає снігу дітвора...
А поки -- дощ на дрібне сито.
І запах листя -- як парфум.
І перша паморозь гортензій...
Посохлі айстри, як на глум,
ще пишуть вірші без рецензій.
І, наче пір'я, очерет
розпушив хвіст -- пора прощатись.
Дощі спізнились на бенкет,
то ж довго будуть сповідатись...
Ще не зима. Ще не зима...
Ще Осінь п'є в кафе какао.
Обсохне трохи, й крадькома
засвітить сонце золотаве...
12.11.2022.
Людмила Галінська