Хтось наклав, напевно, чари...
Карма в осені така --
листя скаче, мов татари,
в жовтім золоті орда.
Навіжені, дикі танці
гублять світом мідяки.
Бачиш , он, немов коханці,
в парі вітер і листки.
Все, як завше. Кожну осінь
споглядаю карнавал.
І милуюся. Ще й досі
шквал емоцій. Щастя шквал.
Хтось на скрипці віртуозно
задає цим танцям ритм.
Білі айстри граціозно
розбавляють колорит.
А кудлаті хризантеми
віддають поклони в такт,
як в турецькому гаремі.
Осінь. Жовтень. Другий акт...
18. 10. 2021.
Людмила Галінсь
