Старіє Осінь. Елегантно.
В відтінках кави й капучіно.
До всього стримна, толерантна.
Під вечір слуха Паганіні...
Граційно ходить, наче кішка.
З туманом бавиться ночами
І не боїться вже вітриська,
що швендяється між корчами.
Вдивляється в балет останній,
у той, що листячко танцює.
Сумує...Часом у зітханні
згадає те, що не вартує...
Згадає сонечко морквяне,
свої руді, патлаті коси.
Цвіт хризантем, такий жаданий,
і груші стиглі, п'яні оси.
Згадає жолуді лискучі,
дубове листя в витинанках.
І чорнобривчики пахучі
в рудих, яскравих вишиванках.
А зараз... Листя. Вітер. Попіл.
Останні яблука прим'яті.
Про все подумає. Це потім...
Час крàде дні злодійкувато....
Старіє Осінь. Елегантно....
16.10.2021.
Людмила Галінська
