Наснилась Осінь, руда панянка.
В широкім брилі з квіткaми руж.
У неї сукня в дрібну крапàнку,
вуста звабливі, зі смàком груш.
У неї коси -- морквяний спалах,
відтінок міді і шал пожеж.
У неї погляд листків опалих
і усміх сонця... Так-так, авжеж!
Вона, як фея, з казок дитячих,
чаклує мжичку, щоб на гриби.
По гривах пестить вітрів ледачих,
щоб в диких танцях листки жили.
Вона золòтить ранетам щоки,
корицю сипле в горнятко кави.
І крàде літо, як ті сороки,
що цуплять перстні в важких оправах
собі до сховку... Тo -- пані Осінь.
Щодень інакша. Як фея фей.
У неї срібло в рудім волоссі
буває часом , як у людей...
Наснилась Осінь...
16.10.2022
Людмила Галінська
