...Ця осінь...
Як дар Всевишнього ,
барвиста, врожайна і тепла,
Але ж бо...
тривожна і зранена,
медово - гірка і зтерпла.
Багата плодами спілими і грушами жовтобокими ,
І сливами, також зливами, що плачуть й течуть потоками.
І вітром легеньким і променем отим, що цілує палко ,
І дні, що котяться колесом,
за ними і сумно, і жалко.
Ця осінь...
туманами вкрита
загоює болі і рани,
Ще бабине літо не випите,
й калиною стигне багряною.
І п'ю, я її до денця, медово - гірку насолоду,
І тулю ії до серця,
Як скарб , як з небес нагороду .
09.10.2023.
С.Онуляк - Мінтенко.
🙏🍂🍁🍁
