Холодна синь осіннього небесся,
Пташиним пухом хмари де-не-де,
І збите вітром листя пронесеться
Багряне і яскраво золоте.
Холодну синь уже не гріє сонце,
Лише ласкаво пестить, золотить,
Лиш загляда спокусливо в віконце ,
А я вхопити хочу світлу мить.
Осінній день, напоєний вітрами,
Під тихий шепіт посивілих трав,
Співає пісню, зіткану віками,
Колише землю в спалахах заграв.
Лілія Наточій. 10.10.23
