МІЖ БЕРЕГАМИ
За плечима залишилось літо…
Попереду осінь золота…
Відцвіло…-Пропахло буйним цвітом…
На вустах черешні гіркота…
Неохоче я бреду у осінь…
Хоч і забагато в ній щедрот…
Де берези гарні…- Жовтокосі…
З вітром витанцьовують фокстрот…
Там, в гаях позамовкали птиці…
Не співають…-Лиш гудуть вітри…
Я загляну в дзеркало водиці…
І попрошу…- «Душу не ятри»…
Зупинюсь на мить між берегами….
Та немає в літо вороття…
Пролягла дорога під ногами…
Під величним іменем «Життя»
Таміла Панасюк