В Марганці осінь - пора року, яка приносить натхнення
Вже у вирій птахи відлітають,
Зранку землю вкриває туман,
І хвилини повільно спливають,
А повітря п’янить – мов дурман.
Павутинки летять – мов пушинки,
Літо бабине, ніжне, прийшло,
На калині плоди – намистинки,
Нам нагадують літа тепло.
Сонце ниви, ще, всі зігріває,
Землю зрошує щедрим дощем,
Осінь впевнено землю вкриває
Золотисто-багряним плащем.
©Перепьолкіна Т.А.
