Розмалювала осінь трави, позолотила листя скрізь.
У тиші днів — такі забави, що навіть смуток став, як вірш.
Сьогодні я, неначе осінь — смілива, радісна, завзята,
Мій настрій сонячний і теплий, буденний день, неначе свято.
Я зачарована пташками — вони замріяно співають,
Їх ніжний щебет серце гріє, неспокій ніби відвертає.
Політ їх вільний - надихає, уже хочу мріяти, творити.
Як птах, я хочу простір, волю, щоб у безпеці, в щасті жити.
Природа в золоті — прекрасна, люблю я осінь, ніби весну,
Вона чарує тихим дивом, дарує казку земну та небесну.
В її обіймах світ спокійніший, душа знаходить теплий рай,
І кожен день здається дивом — то мій натхненний, щастя край.
