Ось ці установки батьків психологічно травмують дитину!
Усім відомо, що саме у дитинстві формується особистість людини та закладається модель її поведінки на все подальше життя. Саме тому батькам потрібно максимально багато зусиль докласти до правильного виховання. Але тут важливо й не переборщити. Адже надмірна опіка також може психологічно травмувати.
Про те, яких шкідливих установок варто позбутись батькам, аби не зіпсувати стосунки з дитиною.
1. Я маю бути ідеальною мамою/батьком
На думку британського педіатра і дитячого психоаналітика Дональда Вудса Віннікотта важливо бути не ідеальними, а досить хорошими батьками.
Це означає дарувати дитині любов і турботу і при цьому не забувати, що ви маєте право втомлюватися і робити помилки. Адже ідеальних людей не існує.
Не треба завищувати очікування та старатися попри все їх виконати. Запам’ятайте чудову фразу: “Швидко – це повільно, але без перерв”.
2. Діти повинні бути на першому місці
На першому місці повинні бути ви і ваш партнер. В іншому випадку дитина відчуває себе відповідальною за щастя батьків, що призводить до психологічних проблем та проблем із сепарацією.
Сепарація – це природній поступовий процес психологічного та фізичного відокремлення від батьків.
А ще – дитині важливо з дитинства бачити, що таке здорові стосунки між подружжям.
Це допоможе їй побудувати щасливе особисте життя в майбутньому, а також поступово та екологічно дорослішати.
3. Поплаче і сама заспокоїться
Якщо залишати дитину, що плаче, на одинці й не реагувати на її сльози, це може завдати дитині психологічної травми.
Її ще називають “травмою відкидання”.
Малюк відчуває, що скільки б він не кричав, ніхто до нього не прийде.
А отже, висловлювати свої почуття марно – людям на тебе байдуже. У підсумку дитина виростає замкнутою. Їй важко спілкуватися з людьми, вона нікому не довіряє і в усіх бачить ворогів.
Не ігноруйте почуття дитини.
4. Моя дитина піде по моїх стопах
Дитина – не власність і не продовження батьків. Це окрема особистість, яка має право сама обирати, ким бути, чого вчитися і яке життя проживати.
Батьки можуть допомагати і спрямовувати дітей, але не нав’язувати свою думку. Адже інакше дорослі ризикують зіпсувати стосунки в сім’ї та зруйнувати психіку дитини.
Надавайте дитині вибір, спробуйте різні гуртки, школи та тематичні табори.
Щасливі очі дитини – найкращий показник інтересу та гарного майбутнього.
5. Якщо дитина не слухається, я буду її ігнорувати
Багато хто думає, що ігнорувати дитину – нешкідливий спосіб покарання. Адже ви не кричите на малюка, просто мовчите.
У реальності – одна з найстрашніших форм морального тиску. Ви удаєте, що дитини не існує. Якщо таке повторюється, малюк засвоює послання: “Ти є, тільки поки поводишся добре. В інший час тебе немає”.
У майбутньому така людина пране бути для всіх ідеальною. Це велике навантаження на психіку та постійний стрес.
