Оригамі - це мистецтво складання різноманітних фіґур з паперу, що виконується без використання клею та ножиць. Назва походить від японського орі - складати, та камі - папір. В оригамі використовуються небагато різних видів згинів, але за допомогою комбінування багатьма способами можна утворювати досить складні фіґури. Найбільш поширено створення таких виробів за допомогою послідовних схем геометричних згинів і складок.
Види оригамі
Сучасне оригамі дає більше простору фантазії та дещо розширює класичну техніку. На сьогодні існують такі види оригамі:
Класичне оригамі робиться з одного паперового аркуша без застосування ножиць і клею. Аркуші частіше квадратні, хоча допускаються і прямокутні, трикутні, круглі. Різновид класичного - просте оригамі, коли використовується лише два види згинів: гора і долина. Хоча насправді застосовувати такі строгі обмеження не так вже й просто при створенні складніших фіґур, і це змушує активно працювати уяву та просторове мислення. Інший різновид класичного - це оригамі за розгорткою, коли на аркуші паперу вже нанесено всі лінії необхідних згинів, при цьому клей та ножиці не застосовуються (на відміну від техніки паперкрафт).
Модульне оригамі або оригамі з модулів - це техніка, яка використовує не один, а багато маленьких паперових аркушів. За визначеною методикою формуються спеціальні модулі з паперу, з яких і складається фіґурка. При цьому модулі можуть бути різної форми: трикутні, прямокутні, квадратні, і при з'єднанні вони добре тримаються. Таким чином можна створювати модульні фіґурки без клею чи зшивання (на відміну від техніки кусудама).
Кусудама - це об'ємна модель у формі кулі. Складається з різних або однакових паперових модулів, які склеюються або зшиваються між собою.
Кірігамі (або інша назва - кірикомі) - це техніка, дозволяє не тільки складання, але й вирізання. Походить від японського кірі - різати, та камі - папір. Співвідношення складок та надрізів може бути різним, але частіше використовуються лише невеликі надрізи майже завершеної фіґури.
Мокре оригамі використовує намочування паперу, але для цього потрібен щільний папір, просочений водорозчинним клеєм для скріплення волокон. Це дозволяє зліпити з паперу практично що завгодно завдяки вищій пластичності матеріалу. При цьому лінії стають більш плавними, порівняно з класичними прямими, і фіґурки стають виразнішими та більш реалістичними.
