ОРНІТОЗ – ПСІТТАКОЗ - гостре інфекційне захворювання з інтоксикацією, вибірковим ураженням легенів, нервової системи і печінки.
Збудник- мікроорганізм роду хламідій, що займає проміжне місце між вірусами і рикетсіями. Має ряд спільних властивостей із збудником венеричної пахової лімфогранулёми і трахоми. Хламідії є облігатними внутрішньоклітинними паразитами, мають ДНК і РНК і складний цикл розвитку, що завершується через 24-48 годин. Чутливі до деяких антибіотиків, стійкі до заморожування, чутливі до нагрівання та дезинфікуючих засобів.
Джерело інфекції- біля 140 видів домашніх та диких птиць. Серед голубів майже 50% хворі на орнітоз.
Після перенесеної хвороби – нестійкий імунітет.
Патогенез: вхідні ворота – верхні дихальні шляхи. Аерогенно збудник потрапляє у кепітелій бронхів та бронхіол, потім – у кров. Довго може зберігатися у внутрішніх органах.
Інкубаційний період - 6-17, частіше – 8-12 днів.
Симптоматика: розрізняють такфі форми- гострий, хронічний, післяорнітозна неспецифічна хронічна пневмонія.
Різьке підвищення температури до 400 С, головний біль, лихоманка, зпітнілість, міалгії,безсоння, нудота, заторможеність. На 2-4 день- кашель сухий, біль у грудях, потім – ознаки пневмонії. Пневмонія, майже завжди – у нижніх долях легенів, одностороння. Проніс або запор. Язик потовщений, з сірим нальотом, краї- чисті, з відбитками зубів. У кінці 1 тижня – збільшення печінки, у кожного третього – селезінки. Астенія, анемія. Атіпічні форми протікають по типу сенінго-пневмоній.
Для раньої діагностики застосовують внутрішньошкіряну пробу І.І.Терских ( позитивна – алергічна проба визиває гіперемію і накопичення інфільтрату).
Профілактика :
Санітарно-ветеринарні засоби на птицефабриках і там, де займаються обробкою пір’я і пуху
Карантинні засоби при ввозі екзотичних та господарчіх птиць
Регулювання чисельності голубів та обмеження контакту із ними.
Ефективних вакцин для специфічної профілактики орнітозу у людей -немає.
