Зростання вимог до професійної підготовки фахівців у сучасних умовах конкуренції на ринку праці потребує реалізації інноваційних підходів до системи формування професійної культури. Реалізація внутрішнього потенціалу особистості студента, побудова внутрішніх і зовнішніх факторів формування професійної культури залежить від успішної організації позааудиторної роботи студентів як процесу їх саморозвитку. У нормативних документах у сфері виховної освіти, пов’язаних зі стратегічним курсом України до європейської інтеграції, вказано на необхідність реорганізації системи виховання у вищих навчальних закладах.
Педагогічний колектив коледжу, керується у своїй роботі Конституцією України, законом України «Про освіту", «Про фахову передвищу освіту», Державною національною програмою "Освіта" (Україна XXI ст.), Постановою Кабінету Міністрів України "Національна програма патріотичного виховання населення...", Концепцією виховання дітей і молоді в національній системі освіти.
Позаудиторна робота в коледжі здійснюється на засадах демократизму, використання виховного потенціалу студентського самоврядування і спрямовується на якісну підготовку, забезпечення гармонійного, цілісного розвитку особистості, здатної до самостійного мислення, суспільного вибору та життєдіяльності в самостійному житті.
Основними напрямками позаудиторної роботи є забезпечення формування національної свідомості, виховання поваги до Конституції України, законів України, національної символіки; толерантної поведінки студента в соціальному середовищі; дотримання демократичних та морально-етичних цінностей; розвиток творчих здібностей; здатності адаптуватись до нових умов у професійному середовищі та ринкових умовах сучасності; виховання у студентів потреби й навичок безперервної самоосвіти і самовиховання як невід’ємного елемента способу життя і самореалізації.
Залежно від змісту та способу подавання інформації виділяють такі форми роботи зі студентами в позааудиторний час:
теоретичні,
практичні,
комбіновані.
Відповідно до способу виконання завдань виокремлюємо усні та письмові форми діяльності, які активно використовуються викладачами в роботі зі студентами в позааудиторний час. Якщо під час занять діяльністю студента безпосередньо керує викладач, то в позааудиторний час студент здебільшого самостійно спрямовує процес оволодіння знаннями, формування вмінь і навичок. Ступінь керування позааудиторною діяльністю студентів педагогом може бути різним: від жорсткого управління й контролю до повної самостійності та творчості [6].
Серед науковців немає єдиної думки щодо визначення сутності поняття "позааудиторна діяльність" і, відповідно, її видів. Індивідуальними формами позааудиторної роботи вважаємо роботу з навчальною, довідниковою, науковою, науково-популярною літературою, складання конспектів; роботу з електронними підручниками та посібниками; роботу в електронній мережі Інтернет; підготовку повідомлень, рефератів, курсових робіт; складання та виконання завдань; укладання та розв’язування кросвордів, ребусів, створення плакатів тощо. [7]
Структуру позааудиторної діяльності студентів можна поділити на чотири групи:
самостійна робота з підвищення професійного рівня (конспектування першоджерел, підготовка до лекцій і семінарів, виконання курсових робіт, читання спеціальної літератури);
участь у створенні культурних цінностей (суспільна робота, заняття на факультеті суспільних професій, науково-дослідницька діяльність, участь у художній самодіяльності, любительські й творчі заняття);
засвоєння культурних цінностей (читання художньої, документальної і науково-технічної літератури, періодики, прослуховування музичних записів, перегляд кіно, вистав, концертів, відвідування музеїв, виставок, лекцій, зустрічі з письменниками, артистами, художниками);
відпочинок і розваги (заняття спортом, зустрічі із друзями, знайомими, родичами, відвідування розважальних закладів, зустрічі з коханою людиною, прогулянки містом, заміські виїзди тощо, настільні ігри, бездіяльний відпочинок, "байдикування").
Виховний процес в коледжі органічно переплітається з навчанням студентів, опануванням основами наук, багатством національної і світової культури.
Серед педагогів коледжу давно утвердилась думка, що успіх виховного процесу залежить від стосунків між викладачем та студентом, які повинні будуватися на основі співдружності, співробітництва і ділового партнерства; вихователь має глибоко розуміти природу вихованців, їх індивідуальні риси і можливості, поважати особистість молодої людини, турбуватися про її гармонійний розвиток.
Колектив коледжу підвищує результативність виховання шляхом вдосконалення традиційних форм роботи, пошуку нових систем виховання, впровадження розвиваючих технологій.
Велику допомогу надають педагогічному колективу коледжу правоохоронні органи, з якими періодично проводяться зустрічі, на яких студенти мають можливість отримати відповіді на питання, що їх цікавлять.
З метою підвищення якості навчання класними керівниками та завідуючими відділеннями чітко контролюються відвідування студентами навчальних занять і з'ясовуються причини їх пропусків, вчасно до відома батьків доводяться випадки про порушення студентами поведінки.
Для об’єктивного та правильного оцінювання досягнень кожного студента, контролю за його становленням куратори аналізують успішність кожного студента індивідуально, ураховуючи перелік навчальних дисциплін за семестр відповідно до навчального плану, визначають його фактичне виконання, засвоєні дисципліни, кількість кредитів, підсумкові оцінки, дати складання контролю. Для повного та детального оцінювання успішності студентів у навчальному процесі, рівня викладання та рівня знань студентів куратори відвідували також заняття з метою вивчення індивідуальних і колективних здібностей групи.
На засіданнях циклових комісій також розглядаються питання вдосконалення навчального процесу, особливо самостійної роботи студентів, на основі пропозицій і побажань викладачів та студентів.
Велика увага в коледжі приділяється самостійній роботі студента. Під самостійною роботою ми розуміємо підготовку до аудиторних занять, виконання самостійної роботи до навчальних дисциплін, написання реферативних повідомлень, курсових, науководослідних робіт. Для цього використовуються різні форми роботи. Це такі, як читацькі конференції, екскурсії в музеї, театри з послідуючим обговоренням, походи по рідному місту, поїздки в інші міста, які є невід'ємною частиною історії нашого краю, відпочинки в парках міста. Студенти беруть участь в літературних вечорах, конференціях, котрі проводяться в коледжі працівниками бібліотеки та викладачами української літератури.
Метою напрямку "Формування здорового способу життя" є забезпечення повноцінного розвитку молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я, формування фізичних здібностей особистості, гармонії тіла і душі. В коледжі функціонують щоденні спортивні секції з ігрових видів спорту, студенти мають можливість займатися в секціях. Збірні команди коледжу постійно беруть участь у спортивних змаганнях різних рівнів.
В роботі з батьками студентів ставляться питання ознайомлення з умовами сімейного виховання, розуміння пріоритету виховання дітей у сім'ї та гуманних взаємин між членами кожної родини, створення сприятливої трудової атмосфери в сім’ї, культури поведінки, а також залучення до традицій родинно-побутової культури українців.
Слід підкреслити, що головним організатором виховної роботи в групі є класний керівник, який спрямовує навчально-виховний процес, співпрацює зі студентами та їх батьками, викладачами, керівниками секцій, гуртків, молодіжними громадськими організаціями, організовує і проводить позаурочну та культурно -масову роботу.
Діяльність студентського колективу із самоврядування передбачає самостійне вирішення проблем життєдіяльності студентської групи, колективу гуртожитку тощо. Культурно-дозвіллєва діяльність стає структурною частиною системи позааудиторної роботи за умови реалізації культурно-дозвіллєвих потреб студентів на основі їх залучення до організованої діяльності – участі в об'єднаннях за інтересами, конкурсах, змаганнях тощо. Підвищення професійної майстерності як складової системи позааудиторної роботи студентів розглядаємо як цілеспрямоване вдосконалення вмінь професійної спрямованості (спортивні тренування, участь у студентських наукових конференціях, стажуваннях, тренінгах тощо).
Заохочення студентів до регулярного виконання домашнього завдання, отримання індивідуальних консультацій із проблемних для студента дисциплін, виконання письмових завдань і контрольних робіт систематично здійснюється на основі бесід, виховних лекцій, мотивації до навчання. Контроль за цим процесом проводиться як опосередковано, так і безпосередньо.
Куратори груп проводять бесіди щодо організації самостійної роботи студента в коледжі, важливості формування вмінь використання здобутих знань під час практичних та семінарських занять, інформаційні кураторські години із правової тематики, дні правових знань, оформили стенди для пропаганди правових знань та стінгазети до професійних свят, організували відвідування тренінгів, просвітницьких лекцій, спрямованих на професійне зростання, правову освіту, засідання дискусійних клубів – наукових гуртків, проводять "Тиждень права".
Діяльність щодо самоврядування студентського колективу передбачає самостійне вирішення проблем життєдіяльності студентської групи. Дієва участь в органах студентського самоврядування дає молодій людині можливість розкрити свій потенціал, реалізувати здібності, навчає приймати рішення та аналізувати результати, сприяє соціальному, етичному і творчому зростанню особи. Таким чином, беручи участь у роботі органів студентського самоврядування, молода людина отримує нові знання і можливості проявити ініціативу та лідерські якості.
Студентському самоврядуванню кураторами груп надано значних повноважень. Це забезпечує можливість інтеграції творення колективного творчого продукту на основі розроблення й реалізації власних соціально значущих програм, створення єдиного інформаційного простору для студентів та викладачів. Прикладами такої діяльності є залучення студентів до участі в роботі громадських і молодіжних організацій, органів самоврядування, проведення навчальних занять студентами старших курсів для підвищення мотивації навчання.
Навчально-виховний процес забезпечує можливість здобуття особою знань, умінь і навичок у гуманітарній, соціальній, науково-природничій і технічній сферах, що сприяє формуванню компетентної особистості.
Відповідно до Положення про організацію навчального процесу в коледжі на кураторів студентських груп у навчальному процесі покладено такі основні завдання:
ознайомлення студентів із нормативно-методичними матеріалами (інформаційним пакетом тощо), які регламентують організацію навчального процесу в коледжі;
надання рекомендацій студентам щодо вивчення дисциплін з урахуванням засвоєних змістових модулів;
контроль за виконанням навчального плану студентами на підставі відомостей про зараховані студенту заліки та екзамени;
відвідування занять з метою вивчення індивідуальних і колективних здібностей групи, рівня викладання та рівня знань студентів.
У кожному семестрі студенти засвоюють основні дисциплін; також їм пропонується перелік дисциплін за вибором. Куратори у кожній групі обговорюють значущість вивчення кожної з них, дають поради щодо вивчення дисциплін з урахуванням особливостей кожного студента.
У групах кураторами надавалася консультативна допомога студентам. На кураторських годинах обговорювалися підсумки навчання студентів, контролювалося виконання навчального плану студентами, проводилися бесіди зі студентами, які не встигали в навчанні чи порушували дисципліну.
3 метою вдосконалення процесу соціально-психологічної адаптації та подолання студентами проблемних ситуацій під час проведення виховних бесід акцентується увага на вирішенні проблем неуспішності в навчанні на основі розвитку словесно-логічного, аналітичного мислення, подолання пасивності, несамостійності, невисокого рівня культури, вихованості та дисципліни, а також невпевненості у власних силах, неспроможності повною мірою сприймати та усвідомлювати лекційний матеріал. Також розглядалися питання поведінки студентів на заняттях, у громадських місцях, аналізувалися міжособистісні стосунки студентів і викладачів.
Особлива увага приділялася стосункам у групі; у студентських групах на кураторських годинах із залученням психолога коледжу було проведено тестування за методикою компетентності з метою визначення індексу групової згуртованості і психологічного клімату у групах.
Отже, позааудиторна діяльність та чітка система виховної роботи у коледжі є важливим фактором цілісного виховання творчої особистості, здатної до самовдосконалення та самореалізації в дорослому житті.
Саморозвиток й самореалізація студентів, поглиблення уявлення про себе як про особистість і професіонала, передбачає добровільний вибір студентом певного виду такої діяльності, який ґрунтується на особистісно значущих мотивах, активності молодої людини, ініціативності, самостійності та творчості, відповідальності, рефлексивній діяльності, інтерактивній взаємодії викладача і студента.
Список використаних джерел
Про затвердження Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва України на 2008-2015 роки : постанова Кабінету Міністрів України № 974 від 5 листопада 2008 року // Офіційний вісник України. – 2008. – № 86. – С. 28-87.
Фіцула, М. М. Педагогіка вищої школи [Текст] : навчальний посібник / М. М. Фіцула. – К. : Академвидав, 2006. – 352 с.
Бех, І. Д. Виховання особистості : у 2-х кн. – Книга 2 : Особистісно-орієнтований підхід : науково-практичні засади [Текст] / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – 344 с.
Бондаренко, З.П. Модель організації волонтерської роботи в умовах вищого навчального закладу [Текст] / З. П. Бондаренко // Соціальна педагогіка : теорія та практика. – 2007. – № 4. – С. 50-59.
Шашенко, С. В. Соціальне становлення студентської молоді у позааудиторний час у вищих навчальних закладах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук [Рукопис] / Шашенко С. В. – К., 2004. – 24 с.
Скрипник, Н.С. Позааудиторна діяльність студентів вищих навчальних закладів : сутність, структура й особливості [Текст] / Н. С. Скрипник // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2012. – Вип. 27 (80). – С. 566-571.
Кучерява, О. Ю. Форми та види позааудиторної роботи в педагогічному університеті [Текст] / О.Ю. Кучерява //– 2009. – № 31. – С. 79-83.
Овчаренко, Г. Е. Позанавчальна діяльність студентів у вищих навчальних закладах : сутнісні характеристики, структура та особливості [Текст] / Г. Е.Овчаренко // Освіта Донбасу. – 2008. –№ 5-6 (130-131). – С. 35-38.
Коваль, В. Ю. Система позааудиторної діяльності студентів вищих навчальних закладів [Текст] / В. Ю. Коваль //– 2009 – № 6. – С. 19-23.