Справжнє ім’я – Ольга Петрівна Косач.
Вона була однією з найосвіченіших жінок свого часу, а її творчий доробок – значний внесок і розвиток української літератури, науки та культури.
Олена Пчілка – мати поетеси Лесі Українки, сестра професора Михайла Драгоманова.
Її предки були на дипломатичній службі в Б.Хмельницького.
Початкову освіту отримала вдома. Любов до літератури, української пісні, звичаїв та обрядів їй прищепили батьки.
Олена Пчілка збирала зразки народних вишивок. Видала книгу «Український народний орнамент», і стала першим знавцем української вишивки.
Любила гарні книжки, змолоду любила танцювати, гарно одягатись.
Товаришувала з Лисенком, Старицьким, Нечуєм-Левицьким. Як маґнет, притягала молодших – Коцюбинського, Олеся, Франка.
Виховання своїх шістьох дітей Олена не змогла довірити тодішній офіційній русифікованій школі. Тому разом з чоловіком навчали малечу вдома, наймали приватних викладачів.
Пчілка була членом-кореспондентом Всеукраїнської академії наук.
Неодмінною умовою виховання дітей були поїздки по селах – Чекни, Жабориця, Бережці, Запруддя, Любитів, Волошки, Уховецьк, Білин, Скулин. За словами Олени Пчілки – “щоб вони проймалися там українським народним духом”. Для найталановитішої доньки Лесі – це був початок шляху що “Лісової пісні”.
І пізніше Олена Пчілка була для Лесі першим цензором, критиком, організатором, переписувачем, зв’язковим, упорядником, розповсюджувачем…
Олена Пчілка не визнавала більшовиків, вони їй платили тим самим. Арештовували її в Гадячі у 1920 році, а в 1929-му спробували притягнути до справи Спілки визволення України. Але стара письменниця тоді вже не вставала з ліжка.
Олена Пчілка знала щонайменше 5 іноземних мов. Пчілці належить чимало перекладів і переспівів світової класики: Овідія, А. Міцкевича, О. Пушкіна, Лермонтова, Й. В. Ґете, Г. К. Андерсена, В. Гюґо.
