ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО
(1894-1956)
Народився О. Довженко 30 серпня 1894 р. в селі В'юнища на Чернігівщині у родині козаків-хліборобів. Родина була велика, але з одинадцяти братів і сестер до зрілого віку дожило лише двоє.
Вчився в Сосницькому міському чотирикласному училищі, закінчив його відмінно. Потім вступив до Глухівського учительського інституту (1911р.). Багато читав, виявив здібності до малювання. Після закінчення інституту працював викладачем у Житомирі.
У 1917 р. переїжджає до Києва, де теж працює за фахом. Революційні події відразу захопили юнака. У 1918 р. він стає головою громади Комерційного інституту, у 1920 р. вступає до більшовицької партії. О. Довженко писав, що в ці часи всією душею сподівався побачити національне відродження України.
Восени 1921 р. Олександр Довженко їде до Варшави, працює там завідувачем загальним відділом при українському посольстві, навесні 1922 р. переїздить до Німеччини, обійнявши посаду секретаря консульського відділу торгового представництва УНР. Відвідує лекції в Берлінській Академічній вищій школі образотворчого мистецтва.
Влітку 1923 р. повертається до Харкова і працює художником- ілюстратором "Вістей", пише карикатури під псевдонімом "Сашко".
З 1926 р. працює на Одеській кіностудії, захоплюється кіномистецтвом.
1926 р. – на екрани виходить сатирична комедія "Вася – реформатор".
1927р. – фільм "Сумка дипкур'єра", у якому Довженко вперше виступив як сценарист. 1928 р. – фільм "Звенигора", що став справжнім шедевром українського кінематографа. Через деякий час фільм було заборонено. 1929 р. – з'являється фільм "Арсенал", присвячений подіям 1918 р.
Наступний фільм, знятий О. Довженком, вивів українське кіномистецтво на світовий рівень. Це був фільм "Земля", знятий у 1930 р. Фільм розповів про складні процеси, які відбувалися в українському селі.
У 1930 р. О. Довженко разом зі своєю дружиною виїжджає у закордонне відрядження. Через деякий час, у 1932 р., Довженко знімає фільм "Іван", присвячений колективізації.
Він переїздить із Києва до Москви і працює на "Мосфільмі". Таким чином, він сприймається закордонними критиками як російський режисер. Тому саме Росія і отримує славу за фільми великого майстра. Кілька місяців режисер з групою однодумців подорожує по Далекому Сходу.
1939 р. на екрани виходить картина "Щорс", поставлена ни Київській кіностудії. Фільм швидко завоював симпатії глядачів.
З початком війни п'ятдесятилітній Довженко проситься на фронт. Працює пропагандистом політуправління на Північно-Західному, Сталінградському, Воронезькому фронтах. Ставить документальні фільми, пише сценарії. У цей час було написано кіносценарій твору "Україна в огні".
У повоєнний час митець продовжує напружено працювати. Але не завжди йому дають змогу робити те, що він сам вважає, доцільним. Дуже часто Довженкові доводиться знімати фільми на замовлення держави, а не за покликом серця. Це завдає великих страждань.
У березні 1956 р. в журналі "Дніпро" була опублікована "Зачарована Десна". Восени почалися зйомки "Поеми про море", а 25 листопада Олександр Довженко раптово помер.