За мотивами української народної казки
"КОТИК І ПІВНИК"
Котик й півник живуть в хатці,
Друзі вірні – хоч куди,
Разом снідають уранці,
Проживають без біди.
Кіт на скрипці завжди грає
І муркоче щось під ніс.
Ну, а півник так співає –
Співи чути на весь ліс.
Котик йде у ліс по дрова.
Півник хатку стереже.
Від кота одна умова –
Голос хай не подає,
Хай сидить, його чекає,
Принесе смачні харчі.
Півника застерігає,
Просить, молить від душі.
Лише котик за порогом –
Лиска хитра вже біжить.
Півнику говорить строго,
Просить двері відчинить.
– Не велів цього робити
Друг найкращий добрий кіт,
Я не можу відчинити.
Шлю палкий тобі привіт!
Та лисичка схитрувала –
Сипле зерна під вікном.
Добре все прорахувала
І шмигнула в кущ бігом.
Півник вийшов поклювати.
Тільки став він на поріг,
Вже лисичка біля хати
З торбою біля воріт.
Швидко півника вхопила,
Понесла через поля.
Бігла – наче мала крила,
Там чекала вже сім'я.
Прийшов котик до хатинки,
Півника нема ніде.
Порозсипані зернинки.
Рятувати друга йде.
У лисички біля хати
Скрипка ніжно виграє.
– Хто ж так може гарно грати? –
Лис питання задає.
Лиски донечки й синочок
З хати вибігли на двір.
Котик цок їх у лобочок –
В торбі вже цілий набір.
Забіг котик у хатинку,
Півника свого звільнив.
З лисенятами торбинку
Лисці хитрій залишив.
Буде добре пам'ятати
Півник лисоньку руду,
Їй не буде відчиняти,
Щоб не втрапити в біду.
Оксана Козак
16.02.2025
Із дитячої збірки
"Чарівний світ казок".
