Нові суспільно-політичні реалії, пов’язані з процесами євроінтеграції та глобалізації, обумовили реформування освітньої галузі в Україні. Сучасний підхід у викладанні історії та громадянської освіти акцентує увагу на активізації пізнавальної діяльності учнів, формуванні в школярів критичного та історичного мислення в учнів, вміння працювати з різноманітними джерелами інформації. Вивчення уроків історії Голокосту забезпечує унікальні освітні та навчальні можливості для формування в учнів цих якостей.
Викладання історії Голокосту потребує від освітян спеціальної підготовки, адже воно пов’язано з розповіддю про події страшні та неоднозначні. Це одна з тем, яку не варто вивчати лише як добір подій, фактів, сухих статистичних даних про кількість жертв. Такий виклад теми не викличе в учнів співчуття, не призведе до саморозвитку, учнями не будуть зроблені висновки і винесені уроки на майбутнє. Не варто також вдаватися до іншої крайності - надмірного наголошення на великій кількості жертв, детальному описі їхніх страждань і загибелі, бо це у дітей може викликати не лише емпатію, а й протилежну реакцію - відторгнення теми.
Працівниками Міжнародної школи викладання та вивчення історії Голокосту – Яд Вашем розроблені рекомендації для результативного викладання цієї складної і дражливої теми, які успішно впроваджуються в освітній процес у багатьох країнах світу. Вчителям, які вперше розпочинають викладання такої важливої і відповідальної теми, варто дотримуватися певних практичних порад.
По-перше, вчитель має володіти контекстом Голокосту: розвитком антисемітизму в Європі, історією взаємовідносин євреїв та їхніх сусідів у європейських країнах у міжвоєнний період, історією становлення нацистської ідеології та Третього Рейху. Необхідні знання вчителі можуть отримати під час проходження віртуального курсу «История Холокоста (Шоа)» Міжнародної школи вивчення історії Голокосту Яд Вашем та навчання у Літніх школах, які щороку проводяться для українських освітян Українським центром вивчення історії Голокосту (м. Київ) та Українським інститутом вивчення історії Голокосту «Ткума» (м.Дніпропетровськ) [2],[10],[11].
По-друге, починати розмову про Голокост із учнями варто не з загальних тем, а з історії конкретної людини, повернувши їй ім’я та гідність, яких її намагалися позбавити вбивці, і вже на прикладі життя цієї людини, історії її родини/взаємовідносин з іншими людьми, розкривати страшні сторінки геноциду єврейського народу.
По-третє, у процесі навчання учнів варто підвести до розуміння, що Голокост був безпрецедентним явищем в історії ХХ століття, коли людство вперше зіштовхнулося з масовим, запланованим, систематичним і технологізованим геноцидом, метою якого було повне винищення єврейського народу.
Голокост мав місце в усіх європейських країнах, які брали участь у Другій світовій війні, а також дотичний до історії країн, які надавали чи не надавали притулок євреям - біженцям, згідно рішень Евіанської конференції 1938 р. Вчитель має висвітлювати історію Голокосту не лише як трагедію єврейського народу, а як трагедію усього людства. Єврейські діаспори впродовж багатьох століть відігравали важливу роль у суспільно-політичному житті європейських країн, зробили значний внесок у європейську і світову культуру. Загибель 6 млн. євреїв в роки Другої світової війни призвела до зникнення цілого пласту культури їдиш, спричинила зміни у соціокультурному середовищі європейських країн [6, с.8-9].
Розкривати історію Голокосту на прикладах краєзнавчого матеріалу, щоб учні усвідомлювали, що Голокост відбувався не лише «десь там, у Європі», а й на нашій українській землі, і став для України таким же руйнівним явищем, як і Голодомор. Адже кожен четвертий, загиблий у роки Голокосту, проживав на українських теренах. Разом із загиблими пішов у небуття певний тип культури – «їдишкайт», який протягом століть був органічною складовою загальноукраїнської культури [3, с.10], [6, с.10].
Наголошувати на тому, що Голокосту можна було уникнути. Адже Голокост став результатом не лише нацистської політики, його уможливили політичні рішення окремих урядів європейських країн, ставлення до євреїв населення окупованих країн тощо. Учні мають зрозуміти, що розвиток історичних подій залежить від активної позиції громадян. Захист демократичних цінностей, активне протистояння тоталітарним режимам здатне стримати розвиток негативних суспільних явищ.
Дотримуватися міждисциплінарного підходу у викладанні історії Голокосту. В курсі вітчизняної та всесвітньої історії тему Голокосту вивчають у 10 класі. Проте більшість українських школярів знайомляться з цією темою ще у середніх класах під час загальношкільних заходів, присвячених Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту чи Дню пам’яті жертв Бабиного Яру. В останній час дедалі частіше Голокост розглядається поряд із Голодомором 1932-1933 рр. та іншими геноцидами, що відбулися на українській землі. У випадку першого знайомства учнів з темою Кататсрофи під час виховних заходів доцільно починати розмову про Голокост з алегоричної мови мистецтва. Адже тема Катастрофи широко висвітлена у літературі, кінематографі, музиці, живописі, тому окремі її аспекти можуть бути осмислені учнями на уроках зарубіжної чи української літератури, музичного мистецтва, правознавства, громадянської освіти тощо[6,с.10].
Так, наприклад, учнів можна познайомити з картинами відомих художників, які загинули в роки Голокосту, як –то Кароль Дейч, Бруно Шульц, Фелікс Нуссбаум та інші. Спочатку зацікавити дітей дослідженням життя і творчості цих митців, а тоді перейти до вивчення передумов і причин їхньої передчасної загибелі. Картини цих художників зберігаються у Художньому музеї Яд Вашем. Їх можна знайти на офіційному сайті Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем [4], [5].
Художнє полотно виступає як історичне джерело з історії Голокосту. Картини для обговорення потрібно обирати з урахуванням вікових особливостей учнів та в залежності від дидактичної мети, яку ставить учитель. Для вивчення художніх аспектів картини ні вчитель, ні учні не мають бути експертами в галузі мистецтва. Достатньо того, щоб діти замислилися над питаннями: «Які думки і почуття втілив автор у даному полотні?», «У яких історичних обставинах він створив дану картину?» тощо. Варто розуміти, що кожна особистість по-своєму відчуває і бачить зображене. Аналізуючи картину під різними кутами, потрібно розглянути історичний контекст її створення, що допоможе глибше розкрити тему Катастрофи і відчути зв’язок історії та сучасності.
Як можна організувати таку роботу, розглянемо на прикладі картини Фелікса Нуссбаума «Біженець»(1939) [7].
Демонструючи дане полотно, потрібно спочатку запитати у дітей про загальне враження від картини, їхні почуття при її спогляданні. Потім перейти до обговорення окремих деталей полотна, пояснюючи їхню символіку і історичний контекст створення:
- поза людини свідчить про її відчай і розпач, бо нікуди тікати, хоча вона й готова до мандрівки (посох і вузлик з речами на це вказують);
- порожня кімната нагадує тюремну камеру;
- темна тінь, що нависає над людиною і кімнатою – натяк на поширення грізної тіні Німеччини по Європі;
- круглий глобус і гострі кути стола і кімнати – протиріччя між бажаним і наявним (з одного боку Третій Рейх хоче позбавитися «зайвих» членів суспільства, виключаючи їх із суспільного життя, спонукаючи євреїв до еміграції, з іншого боку – після Евіанської конференції 1938 р. стало очевидним,що євреям притулку ні де немає) [8].
Після обговорення деталей картини необхідно підвести учнів до розуміння, що проблема біженців актуальна і в даний час: в Україні це пов’язано з анексією Криму та бойовими діями на Сході, у Європі – з кризою міграційної політики. Пошуки відповідей на питання: «Чому/Чи потрібно займатися проблемами біженців людям, які самі живуть у безпеці та достатку?» сприятимуть формуванню в учнів цінностей, соціальної та громадянської компетентностей, сприйняття дітьми різноманітності світу, поваги до нього, відчуття зв’язку історії і сучасності.
Для введення учнів у загальний контекст теми Голокосту можна організувати навчальні екскурсії до музею «Пам’ять єврейського народу і Голокост в Україні» (м. Дніпропетровськ), Музею Голокосту Трансністрії (м.Одеса), Національного історико- меморіального заповідника «Бабин Яр» (м.Київ).
У разі відсутності поблизу наявних музеїв чи виставок з даної теми, вчителі можуть скористатися можливостями пересувної виставки «Єврейські діти України - жертви Голокосту», якою опікується УЦВІГ. Мета виставки: показати трагічну долю євреїв України в часи Другої світової війни і вшанувати пам’ять дітей, загиблих в роки Голокосту, бо саме їхні обличчя, щоденники і спогади складають дану експозицію. Виставка має величезний виховний потенціал, демонструючи поведінку людей в екстремальних умовах нацистської окупації, а також - приклади людської поведінки в нелюдських обставинах, зокрема, приклади порятунку єврейських дітей їхніми співвітчизниками-українцями. Екскурсоводами даної виставки виступають учні-старшокласники. По завершенні її роботи учні-екскурсоводи підводять підсумки своєї участі у роботі виставки, намагаються осягнути, що особисто для них означала участь у даному проекті, як змінився їхній світогляд після участі у проведенні екскурсій для своїх однолітків, діляться враженнями. У 2017 році виставка експонувалася у ряді районів Миколаївської області, в тому числі і у м. Первомайську. Старшокласники Первомайського НВК «ЗОШ І-ІІ ст. №15 – колегіум» проводили екскурсії для дітей з інших шкіл міста. Свої враження після завершення роботи над виставкою юні екскурсоводи оформили у вигляді есе. Учні зазначили, що робота над виставкою спонукала їх замислитися над необхідністю налагоджувати соціальне партнерство для розв’язання соціальних проблем, сприяла усвідомленню ними необхідності запобігати конфліктам та дискримінації, вихованню толерантного ставлення до представників інших народів, поваги до різноманіття релігій та культур.
Організовуючи заняття, вчитель також може скористатися експозиціями віртуальних музеїв чи виставок, розміщених у мережі Інтернет. Наприклад,звернутися до матеріалів та експонатів Музейного комплексу Яд Вашем [5 ],мультимедійної виставки «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії» [ 1].
Матеріали виставок можна використовувати для викладання історичних подій як у хронологічній перспективі, так і заглиблюючись у конкретні теми. Можна розглянути проблему Голокосту у різних ракурсах - історичному, географічному, особистісному. При викладанні історії Голокосту варто звернути особливу увагу на обговорення морально-етичних дилем. Головне завдання – на основі міцної історичної бази Голокосту підвести людину до самостійних висновків, що мають важливе виховне та громадянське значення. При цьому особливу увагу педагог має звернути на складність та багатогранність людської поведінки у цей трагічний період, на наявність дилем, породжених Голокостом, які не мають жодної «правильної» відповіді[9]. Але саме обговорення подібних питань, коли кожна людина працює над виробленням власних оцінок трагічного минулого, є важливим процесом, який має потужний виховний вплив.
Отже, викладання історії Голокосту створює можливості для виховання у школярів загальнолюдських цінностей, здатності протистояти різним проявам дискримінації, ксенофобії та расизму, усвідомлення учнями особистої відповідальності за прийняття рішень та необхідності брати активну участь у житті громади.
Джерела та література:
«Бабин Яр: пам’ять на тлі історії» . Віртуальна виставка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://memory.kby.kiev.ua/
«Історія Голокосту». Віртуальний курс. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.yadvashem.org/ru/education/online-course.html
Історія Голокосту: освіта та пам’ять. Посібник для вчителя. - Вид.2-ге, випр.- К:Український центр вивчення історії Голокосту, 2016.- 124 с.
Мистецтво під час Голокосту: «Але душа моя вільна»[Електронний ресурс]. – Режим доступу :
Музей історії Голокосту в Яд Вашем [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.yadvashem.org/ru/museum.html
Назустріч пам’яті: Навч.-метод. Посіб. до фільму про Голокост в Україні «Назви своє ім’я»/Авт.-упоряд.: О. Войтенко,М.Тяглий.- К.: Майстер книг, 2012.-240 с.
Нуссбаум Ф. Біженець [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.yadvashem.org/yv/ru/exhibitions/nussbaum/refugee.asp
Преподавание темы Холокоста через искусство [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.yadvashem.org/ru/education/video-toolbox/hevt-art.html– Назва з екрану.
Педагогическая философия Международной школы изучения Холокоста в Яд Вашем[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.yadvashem.org/ru/education/video-toolbox/hevt-educational.html – Назва з екрану.
Сайт Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tkuma.dp.ua/ua/
Сайт Українського центру вивчення історії Голокосту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.holocaust.kiev.ua/
