Численні вулканічні конуси розкидані по цілому Окленді — портовому місті Нової Зеландії. Понад мільйон його мешканців живе поміж 48 невеликими вулканами. У двох гаванях Окленда, які утворилися на місці древніх вулканічних долин, лежать маленькі острови вулканічного походження. Найпомітнішим серед них є Рангітото, 600-літній острів, що за формую нагадує правильний конус Везувія. Коли народжувався цей острів, то під шаром попелу було поховане поблизьке поселення маорі.
Жителі Окленда навчились співіснувати з вулканами. Скажімо, на вулкані Маунгакікі розкинувся парк і примостилась овеча ферма. На інших вулканах з’явились озера, сквери та спортивні майданчики. Один вулкан навіть використовують як кладовище. Багато мешканців поселяються на вулканічних схилах, оскільки з них відкриваються гарні краєвиди.
Коли люди з народу маорі, а згодом через 180 років і європейці, селилися в тій місцевості, вони, мабуть, не думали про її вулканічне минуле. Їх привабили незаселені землі, близьке море та родючі ґрунти. Та й справді, вулканічні ґрунти по цілому світі славляться своєю родючістю. Візьмімо для прикладу Індонезію. Там деякі з найліпших рисових полів лежать поблизу діючих вулканів. Ґрунти найкращих сільськогосподарських угідь на заході США здебільшого також мають вулканічне походження. За сприятливих умов на вкритій лавою землі рослинність може з’явитися менше, ніж за рік після виверження.