Ох і біжать ті роки без упину...
Не спинити цей час ні на мить.
Проминає життя швидкоплинно,
Як лелеки у вирій, летить.
Вже, мов іній, посріблені скроні,
На душі чомусь смутку печать.
А роки — неприборкані коні,
В синю даль все летять і летять...
Залишають лиш спогади в серці.
Про батьків завжди пам'ять жива,
Інший світ вже відкрив для них дверці...
А для нас ще в цім світі — жнива.
Промайнуло дитинство казкове,
Промчалась і юності світла пора...
Життя хай дарує майбутнє чудове
У радості, щасті, в промінні добра!
Хай всміхається сонце ласкаве,
І дивує красою цей світ,
І життя нехай буде яскраве
Ще багато і весен, і літ!
Оксана Козак
