ГУМОРЕСКА. ( Хто з почуттям гумору, той зрозуміє)
Ой, весела в нас країна,
Сміх продовжує життя.
Смішки Вам, а баба Зіна-
Заколола порося.
Каже-" Буду готуватись,
Відгуляю ось свята.
І до армії збиратись,
А то ж справа не проста. "
Де хозяйство все подіти?
Плачуть кури, кіт і пес.
Не пускають бабу діти,
Дід один, немов воскрес.
Що йому? За шістдесят вже,
Вік його непризивний.
Підійшов, до баби каже,
З-під своїх вже сивих вій:
Ще учора Зін, ну правда,
Сміх би викликав цей пост.
А сьогодні внук і баба -
Разом йдуть на свій блокпост.
Що сказати? Не хвилюйся,
І сваритись припини.
Я за тебе не боюся,
Хай хвилюються вони.
Ти ж у мене, ніби іскра:
Зачепи - і вже гориш.
Ворогам там буде тісно,
Як в атаку побіжиш.
В тебе зір іще - дай Боже,
Може снайпером будеш.
З танком впораєшся тоже,
Кремль на ньому ти візьмеш.
Ти ж Зінусю, в мене брава,
У свої п'ятдесят сім.
Я надіюсь і держава,
Що даси ти там усім.
Що покажеш, де зимують
Раки в нас, на Україні.
Хай у всьому світі чують,
Що були і будем вільні.
Ну а я - курей догляну,
Вчитимусь в'язать і шить.
Ти там стій за Украину,
В мене зір, й спина болить.
Я шкарпетки тобі зв'яжу,
І кумою передам.
Я за тебе, люба, ляжу!
Тільки ляжу на диван.
Бо в окоп мені не можна-
Мерзнуть ноги, крутить в боці.
Зін, ми точно переможем,
У цьому, Новому році!
Жінка - то велика зброя!
Тож ладнай вже свій рюкзак.
Вчись ходити стройовою,
Бо без цього - вже ніяк.
Бери мазі, з вовни хустку,
І пігулки всі, що п'єш.
Хто там зна, коли в відпустку,
Ти додому попадеш.
От шкода, не можна й тещу,
Теж призвати у ряди.
Може десь іще підмажу,
Бо від неї жди біди.
Одним словом - вірю в тебе!
Бери подруг і куму.
Хочеш ти чи ні, а треба!
Влада зна - коли й, кому.
Не судіть строго... Хотілося підняти настрій
Автор : Віолетта Кравченко
