Ого бунтуєш, вітре сивий!
Що розлютило так тебе?
З тобою й дощ прийшов плаксивий,
Під звуки труб твоїх реве!
Можливо щось тобі наснилось
В сирих печерах на горі?
Чи може крила потомились
Літати в променях зорі?
Можливо сваришся з весною?
Не надто волі надає?
Чи знов змагаєшся з водою,
Що з гір струмками швидко ллє?
Не дми так сильно, Вітрюгане,
Вгамуй пихатість та свій гнів!
Хай у природі штиль настане,
Тож, відпочинь, хоч кілька днів.
Барчук Р
