Огляд паспортів деяких педагогічних технологій

• діти навчаються у різновікових групах;
• знання поєднуються із системною працею;
• такі форми навчання, як бесіда, трудова діяльність, поєднуються з іграми і святами, які переважають у житті дітей дошкільного віку;
• зміст шкільної програми визначається потребами, інтересами дітей та основами культури, які вважаються у суспільстві необхідними для розвитку особистості;
• домашні завдання діти отримують не кожний день, а відразу на цілий тиждень;
• використання діалогічних форм і методів;
• навчання в діяльності;
• день у "Йєна-план-школі" обов'язково охоплює чотири компоненти: гру, бесіду, працю, свято;
• формування підгруп за інтересами.

Оскільки єдиний метод контролю – звіт учня, на якому він говорить про те, чому навчився і чого досяг за певний термін.

«Школа успіху і радості»

Автор: С. Френе

Час виникнення: XX ст.

Провідні ідеї технології:

• навчаючі стрічки.

Оскільки єдиний метод контролю – звіт учня, на якому він говорить про те, чому навчився і чого досяг за певний термін.

«Школа для життя, через життя»

• в основу організації навчального процесу покладено принцип самонавчання;
• запровадивши принцип концентрації освітньої програми навколо центрів інтересів;
• використання дидактичного матеріалу - освітні ігри й системи карткових завдань;
• особливий вид самостійних колективних занять у школі - щотижневі конференції;
• розробив програму асоційованих ідей.

У своєму первісному призначенні була спрямована на навчання й виховання дітей еліти.

«Школа діалогу культур»

Автор: В. Біблер

Час виникнення: середина 80-х років

Провідні ідеї технології:

• Проектування на весь процес навчання особливо­стей сучасного мислення — мислення «людини культу­ри»;
• побудова педагогічної діяльності на основі діалогу головних сфер навчального процесу: мовної стихії та форм організації рідної мови і національної та європейсь­кої культури;
• відповідність послідовності класів послідовності сучасного освоєння та осмислення основних історичних культур, що змінювали одна одну в європейській істо­рії: античної, середньовічної, культури Нового часу, сучасної культури;
• організування навчання в кожному навчальному циклі на основі внутрішнього діалогу, властивого кон­кретній культурі, і на цьому ґрунті систематичного діа­логу, спілкування між різними класами, учнями різно­го віку, різними культурами, діалогу навколо головних «точок подиву» —вихідних загадок буття і мислення;
• організування навчання не за підручником, а на основі текстів конкретної культури, яка відмовляється від засвоєння готових істин, людини вільної та здатної до самовизначення, людини, яку цікавить діалог з уні­кальними культурними співрозмовниками;
• створення педагогом особливих для кожного класу програм, що передбачають наскрізні проблеми, навколо яких розгортається весь навчальний процес у школі;
• урок ґрунтується на діа­лозі педагога і дитини, у якому вона реалізує свою неповторну і відповідальну культурну позицію, а не лише засвоює пропоновані їй знання.

На сьогоднішній день не всі вчителі використовують дану технологію, оскільки більшості легше давати готові знання дітям, а не продумувати логічний діалог.

Головний принцип цієї методики полягає в тісному спілкуванні батьків та дітей. Батьки часто плутають поняття «увага» та «опіка». Увага — це спілкування з дитиною, відповідь на цікаві для неї питання та похвала талантів малюка. А опіка заважає розвитку дитини, обмежує свободу дій та зводить увагу до побутових речей. Батьки, які піклуються про власне чадо, приділяють менше уваги розвитку дитини як особистості.

Основа методики розвитку полягає у навчанні дітей без нав’язування дорослої думки. Потрібно розвивати малюка у різних сферах, розкривати у ньому таланти. Дарувати дитині любов та тепло, не ставитися зверхньо, спілкуватися нарівні. І пізнання малюка буде викликане інтересом, а не графіком та суворими вимогами.

Суть її методу полягає в порівнянні. Наприклад, дитина потягнулася до пухнастого килиму, необхідно дати їй шовкову тканину, шкіру або інший матеріал. Малюк зацікавився звуками, значить, пограємо на всіх інструментах, погримаємо каструлями. У даному випадку потрібно показати різницю між конкретними предметами.