Очі совонька відкрила,
Роздивляється навкруг.
Так зміцніли її крила –
Це помітив пугач-друг.
Всі так виросли малята,
Так змужніли восени:
І зайчата, й білченята.
Разом всі йдуть до зими.
Звірі склали у комори
Різні осені дари,
Утеплили свої нори
До холодної пори.
Вже чекають завірюху
І грайливу заметіль,
Що шепоче щось у вуха,
Сипле снігом звідусіль.
Вже ведмедик солоденько
Лапу смокче уві сні.
Їжачок теж спить тихенько
Під листочками на пні.
А руденькій хитрій лисці
Полювання до душі.
Малюкам несе гостинці
В хатку теплу, що в кущі.
Оксана Козак
17.11.2025
