Обрізала косý.
Чекаєш вèсну,
як виглядає молодість зима?
Не квап її.
Бо крига ще не скресла.
І де-не-де, по зàкутках -- пітьма.
Ще гнізда сонні.
Глипають очиці,
чекають птаху, яйко і пташат...
І в небі хтось на білій колісниці
пускає сніг поміж поснулих хат.
Живи тепер.
Топчи зимову стежку.
А коси, як і трави -- відростуть.
Плети ці дні неквапом, у мережку.
Молись. І вір.
А весни ще прийдуть...
03.02.2023
Людмила Галінська
