Ну що, квітню, і тобі дісталось?
Не вгамується ніяк зима...
Але скільки б вона не верталась -
Шансів залишитися нема.
Шкода лиш, в саду он абрикоса
Доплітала шлюбний свій вінок,
Слухала пташине стоголосся,
Бджоли вже зібрались у танок...
А зима взялася чаклувати,
Щоб згубити той медовий цвіт.
Вдача якась в неї біснувата -
Сто разів вертатись від воріт.
Квітню, в твоїх силах зупинити
Цю зимову непристойну гру.
Онде вітер, мов несамовитий,
Ряст закидав снігом у яру.
Десь поділась стежечка шовкова,
Мерзнуть босі ноги у весни...
Квітню, наведи порядок знову,
Як ти допустив це, поясни?
Складно домовлятися з зимою,
Та пора сказати, хто тут пан.
Що зробила, глянь, вона з тобою:
Геть намок від снігу твій жупан.
В тебе усе вийде, ти все зможеш, -
Так розпорядились небаса,
І вже скоро, свято вірить кожен,
Переможуть МИР, ДОБРО й ВЕСНА.
#Інна_Крупяк, 05.04.2023 р.
