Ну, от і червень вдаль кудись відплив,
Такий прекрасний перший місяць літа.
Він був хорошим і з теплом дружив,
І квітами була земля покрита.
Достигли полуниці у садках,
Черешні й вишні гарно червоніли,
Смородина й порічки на кущах,
Вгорі над нами — небеса синіли…
А сонечко несло своє тепло,
Пташки пісні так солодко співали.
Найбільше світла в нас в краю було,
Світанки люди радо зустрічали…
І хоч не часто дощиком грішив,
Та поливав садочки і городи.
Вітри усі на волю відпустив,
Щоб збадьорили іноді природу.
І це вже літо! Літечко було…
Та місяць пролетів, немов хмаринка.
Його так швидко-швидко віднесло,
Той час короткий — мов одна хвилинка.
Прилинув липень, він не забаривсь,
Нестиме далі естафету літа…
Він дощиком легесеньким умивсь,
І буде щедро знову землю гріти.
Н. Красоткіна
