Нова система оцінювання учнів (2026-2027 навчальний рік)
Нова система оцінювання учнів, затверджена Наказом МОН № 722 (набирає чинності поетапно з 2026/2027 навчального року для 1–9 класів), докорінно змінює філософію контролю знань порівняно зі старими критеріями.
Одна з головних відмінностей – перехід від оцінювання певного обсягу зазубреної навчальної інформації до компетентнісного підходу, де вимірюється здатність учня застосовувати знання на практиці, критично мислити та взаємодіяти в команді.
Найбільше полегшення для вчителя – це відміна громіздких галузевих груп результатів (ГР), які перевантажували шкільні журнали та свідоцтва досягнень перші роки впровадження НУШ. Тепер ми оцінюємо п’ять універсальних інтегрованих показників для всіх предметів:
1. Когнітивні процеси: володіння матеріалом, розуміння, здатність аналізувати, а не просто зазубрювати.
2. Інструментальні компоненти: вміння користуватися алгоритмами, формулами, картами, приладами, IT – інструментами.
3. Комунікація та взаємодія: робота в парах і групах, вміння аргументувати думку, вести дискусію.
4. Самостійність та автодіяльність: планування часу, самоорганізація, виконання проектів.
5. Особистісний розвиток: динаміка прогресу самого учня відносно його ж попередніх результатів (а не порівняння з «відмінником» класу).
Але маємо декілька доволі суттєвих викликів.
1. Паперовий та електронний хаос на місцях. Міністерство дало загальну рамку, але кожна школа зобов’язана самостійно розробити свої критерії під ці 5 показників. Це означає години засідань методичних об’єднань та написання внутрішніх положень.
2. Відокремлення поточного (формувального) оцінювання від підсумкового. Тематична оцінка тепер – це результат діагностичної контрольної роботи. Поточне оцінювання слугує лише компасом для дитини. І тут, мабуть, важко і вчителям (ми звикли «виводити середнє арифметичне»), і батькам (вони вимагають оцінку за кожен день).
3. Конфіденційність. Заборона публічно оголошувати оцінки вимагає від нас зміни культури спілкування. Тільки приватний коментар в електронному щоденнику або віч-на-віч. Це додатковий час, але це зберігає ментальне здоров’я дітей.
Давайте порівняємо деякі моменти.
Переваги | Ризики та підводні камені |
1. Зниження рівню стресу в учнів. Оцінка перестає бути ярликом для учня чи зброєю в руках учителя. | 1. Оскільки поточні оцінки не впливають на тематичну, частина учнів розслабляється і нічого не робить щодня, маючи надію «вивчити все перед діагностичною роботою». |
2. Академічна свобода. Ми можемо адаптувати систему під свій клас, профіль школи чи потреби дітей з ООП. | 2. Суб’єктивізм оцінювання. Критерії «комунікації» чи «самостійності» важче виміряти в точних балах, ніж кількість помилок у диктанті. А ще важче донести ці критерії до батьків. |
3. Захист прав учнів та формування уміння їх відстоювати. Чітке право на апеляцію та роз’яснення балу виховує відповідального громадянина. | 3. Чергове перевантаження вчителів. Великий обсяг методичної роботи зі створення внутрішкільних критеріїв для кожного предмета. |
Отже, робимо висновок. Нові критерії оцінювання 2026-2027 років – це європейська модель, яка готує дитину до реального життя, де ніхто не ставить оцінок, але вимагає вміння працювати в команді, швидко вчитися та мати творчий підхід до вирішення поставленої проблеми. Вчителям важливо розробити чіткі внутрішкільні критерії оцінювання та навчити батьків правильно розуміти нові свідоцтва досягнень учнів.
Використані матеріали:
